2450 – наступний крок. Сподіваюся, ефективний
На сьогодні, 24 червня, заплановані паламентські слухання (в комітетах) за участі представників громадськості щодо проекту закону N2450. Відповідно, сьогодні я припиняю голодування.
Інтерв'ю, яке пропоную нижче, я давав для однієї з регіональних газет. Але, за погодженням з автором запитань, вважаю, що і на всеукраїнському масштабі воно зайвим не виглядатиме.
"...Наша мета – це побудова справжнього громадянського суспільства, яке просто не допустить подібних осіб у владі над собою. Тому шлях єдиний – формуватись у самоврядні ініціативи від найменших громад – під'їзд, будинок, двір – до багаточисельних – вулиця, село, міський район і брати у свої руки всю повноту влади.
В Україні зараз усе наче в кривому дзеркалі – громадянин боїться чиновника. Насправді ж чиновник – особа, найнята громадою за спільні гроші, має боятися громадянина, як вогню, догоджати йому, а простіше кажучи – не відступати ні на літеру від закону, який передбачає норми цього співіснування. До прикладу, що робить сільська громада зі священиком, який себе дискредитував? Правильно, його виносять з церкви і викидають геть, а собі запрошують іншого".
Весь матеріал – тут: http://inlit.com.ua/node/4033
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
