То чим у нас займається правоохоронці?

Історія, на яку даю посилання нижче, сталася в родині молодої поетки з Житомирщини Єлизавети Горбачевської (Романчук). Я не знаю, чим там займаються правоохоронці, але якщо подібні речі відбуваються, думаю, нам, громадянам, пора створювати громадські правозахисні дружини, які б захищали нас і від злочинців, і від їхніх недолугих колег в погонах.

Я закликаю првозахисників та активістів інших небайдужих громадсьських організацій взяти цю справу під свій контроль і довести її до логічного завершення.

Без жодного сподівання на позитивну реакцію, але звертаюся і до Генеральної прокуратури України, і до МВС – хіба вам, панове, не цікаві такі ось події?

"8 квітня 2009 року на мого тата Романчука Володимира був вчинений збройний напад Гнатенком В.Г. (також групою осіб, яку він замовив для цього), якій тато допомагав взяти кредит в банку, позичав йому гроші з власних банківських карток, після чого він з трьома зламаними ребрами, численними гематомами, а також черепно-мозковою травмою від ударів молотка майже не міг ходити перші 2-3 тижні, перебував удома декілька місяців, притому що він один у нашій сім'ї працює. Передати страшні тортури, яким він підлягав, неможливо. Його били молотком по голові, били руками і ногами...Тобто, щоби не віддавати заборговані гроші, які тато вірно чекав і не наполягав, той покидьок вирішив здерти ці ж гроші з самого тата нелюдським болем. (Як пізніше було з'ясовано, він багатьом людям не віддав позичені кошти)..."

Детальніше інформація подана за такими посиланнями:

http://gorba4evska.livejournal.com/56353.html

http://gorba4evska.livejournal.com/56964.html

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.