В гостях у Гоголя і чудових дітей
Повернувся сьогодні з чудової мандрівки, про яку мріяв чи не все своє свідоме життя. Власне, від 12-ти років, коли уперше прочитав "Вечори на хуторі" у чудовому перекладі українською під редакцією Максима Рильського. Отже, Сорочинці і трохи Миргород. Місця, де все досі дихає Гоголем, його поезією, його чарами і гумором.
Ми з лідером відомого музичного гурту "Вперше чую" Грицем Вагаповим потрапили у гоголівські краї на запрошення місцевих громадянських активістів, зокрема, Маргарити Сірої та Марини Явтушенко. Робота наша – бути суддями на місцевому етапі всеукраїнського конкурсу для учнівської молоді "Найкращий читач України", зорганізованого Форумом видавців і підтриманого популярним видавництвом "Грані-Т", яким від імені дітей переказую щире "Дякую!".
Спочатку нас повезли до села Баранівка, що за 12 км від Сорочинець. Там ми побували на базі хлопців і дівчат із міжнародної громадської організації "Основи свободи", які тут живуть, мов справжнісінькі робінзони. Смачнющий борщ, яким нас пригощали, як з'ясувалося, був зварений на воді, натопленій зі снігу. Молодь придбала собі дві старенькі хатини з довколишньою землею, будує великий екологічно чистий дім-центр і принігідно проводить тренінги для бажаючих відчути себе хоч на кілька днів вільними. Того ж дня, увечері активісти відміряли через ліс оті 12 км, щоб побувати на нашому з Грицем виступі у Сорочинській музичній школі.
А протягом дня ми спілкувалися з дітьми спочатку у середній школі а згодом – у Сорочинській школі-інтернаті, де навчаються діти-сироти та діти з неблагополучних родин, та тих, де батьки позбавлені батьківських прав. Я був вражений атмосферою, яка панує в інтернаті – це абсолютне відчуття родинного затишку. Дітиська веселі і страшенно комунікабельні, обліплювали нас, наче галасливі горобці соняшник. Але навіщо говорити, коли ось тут можна все це побачити:
tp://www.youtube.com/user/GregVagapov?feature=mhum#p/u/22/aIos4SYsvnE
Також ми з Грицем трохи презентували і себе, і те, що привезли. Я – чудову серію від "Грані-Т" – "Сучасна дитяча поезія", де і Андрусяк, і Бедрик, і Голобородько, і Григорів, і Леся Мовчун і мої "Неслухняники". Гриць – нові пісні з майбутнього альбому...
Був пізній вечір, тріщав мороз, з-за хат випливав величезний круглий місяць. Дими з коминів виростали угору світлими стовпами, і здавалося, що ось-ось з якогось димаря вилетить на мітлі Солоха. "Подивися, друже, – сказав мені Гриць Вагапов, – ось з цих хаток і все писав Гоголь, так ніби з його часів нічого не змінилося..."
А й справді не змінилося!
На фото: презентаційний виступ в школі-інтернаті.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
