Як можна не любити таку Україну? Продовження теми від Віталія Падалки.

Залюбки прордовжую публікувати фотографії з чудових місцин нашої найкращої у світі землі. Знимкував ці краєвиди фотохудожник і журналіст Віталій Падалка. Ось його невеличкий лист:

"Надсилаю декілька фото для твого проекту, який ти започаткував на своєму блозі в УП. Знято в Полтавській області, Велико-Багачанський район, Білоцерківська сільрада, с.Лугове.

На фото зображена річка Псьол.

Ще озеро Псільчак (старе русло Псла) – на фото можна бачити унікальні довбані з верби човни, які й досі на ходу. Боюся, що це вже останні... Ніхто не буде довбати нові човни, якщо в магазині можна купити надувні або металеві китайські, і зовсім недорого...



Ще ранкові тумани на луках понад Пслом... Це таке стабільне явище, що можна спеціально їхати туди, щоб сфотографувати ранковий туман.



Ще на луках можна бачити верби, дуже старі. Не знаю, скільки їм років, але вони вже були такі ж товстезні, коли я ще був малим, а це було давно...



Ще на луках багато обгорілих дерев, побитих блискавкою.



Ще сільські цвинтарі, які кожна сім'я у тій місцевості чомусь облаштовує просто в своєму садку... Ховають на тих цвинтарях лише членів сім'ї.



Ще весняні води, що покривають луки і роблять їх іще чарівнішими...



Це чарівний куточок України, хоча, можливо, йому не доводиться змагатися, скажімо з Кримом, у величі та рафінованості краєвидів..."



Думаю, не може змагатися краса з красою. Треба просто любити нашу країну. Всю)))

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.