Просто баєчка
Лютий Карлик ненавидів сусідського Псиська, хоча й іноді використовував для власних потреб. Але Псисько цього не розумів, його недорозвинений мозок вимагав єдиного – дружби з Карликом. Всі прагнули відкрити Псиськові очі – його Господар, інші сусіди і навіть колеги з віддалених вулиць. Але той нічого не хотів чути й бачити. Невідомо чому, але йому смакували лише ті костомахи, які іноді жбурляв Лютий Карлик.
А ще Лютий Карлик нерідко задля власної розваги копав Псиська брудним чоботом в зуби. Псисько облизувався, скімлив, та за кілька днів все забував, знову підповзав до Лютого Карлика і благав про дружбу, обіцяючи взамін усе.
"Ввєду у себя во дворє двуязичіє!" – продзявкав якось він, а Лютий Карлик поблажливо і зверхньо посміхнувся.
"Оце успіх!", – подумки вигукнув Псисько і знову поплазував до чобота Лютого Карлика...
Пи.Си. Це просто баєчка. Усі збіги з реальними подіями є випадковими.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
