Врятувати країну
19 червня наша прокремлівсько-дуповилизувальна і абсолютно нелегітимна більшість у Верховній Раді спробує протягнути українофобський і цілковито антиконституційний "мовний" Ка-Ка-закон в цілому. Закон, яким, м'яко кажучи, недалекоглядна влада спробує нагнути 78 відсотків населення країни, які є українцями, на догоду нашим вчорашнім окупантам, а теперішнім недругам. Закон, який породжує неймовірну напругу в суспільстві, просто таки вибухонебезпечну – жодна дія жодної з попередніх влад не породжувала навіть і думок про ймовірність громадянської війни в країні. Але сьогодні про це говорять всюди – і на зубожілому від "покращення життя" сході, і на збуруненому духовно заході.
Парламентська опозиція наразі ні кує, ні меле, і невідомо, чи щось робитиме найближчим часом. Воно й зрозуміло, бо і там усі – живі люди, а місце у майбутньому парламенті виглядає значно привабливішим, ніж на протестному майдані, а то й у буцегарні.
Тому зараз, як на мене, настав найсприятливіший час для консолідації громадянського суспільства, остаточного формування політичної нації та витворення засад побудови нової України – європейської, насправді вільної й демократичної.
Отже, замість громадянської війни пропоную негайно зорганізувати Всеукраїнське громадянське зрушення, основна мета якого – врятувати країну від розколу і остаточно зішкребтати з її здорового організму оцей брудний накип, який уявляє себе бозна якою владою. Як це зробити?
1. В кожному селі, кожному райцентрі, де є громадські активісти, негайно мають створитися ініціативні групи, які формують первинні осередки Зрушення. Принцип гуртування простий – ти за Україну і її подальше існування чи проти? Партійні, організаційні, особисто-амбіційні моменти відкинути – надто велику ціну можна заплатити за свій "хохлізм" і містечковість.
2. У Києві, не пізніше найближчої суботи, має відбутися Форум усіх прогресивних політичних та громадських сил, результатом якого має стати створення Координаційного центру Зрушення та оголошення загальної мобілізації народу України на захист свого майбутнього.
3. Забути (хоча б на деякий час) про такі поняття, як страх, особисті інтереси, байдужість, "якосьвонобудьство" та "мояхатаскрайство". І згадати найдієвиший лозунг багатьох революцій "Нас разом багато і нас не подолати!" Якщо хтось не розуміє, що йдеться про початок нового витка московської окупації нашої землі – аж до повної втрати незалежності, прохання, як каже мій син Яромир, "увімкнути думалку".
4. Напередодні 19 червня мобілізованих активістів розділити на дві категорії: ті, хто їде до Києва, і ті, хто залишається на місцях – прикривати тили. У випадку, якщо закон таки буде проголосовано, ми мусимо зробити єдине – ЗУПИНИТИ ЇХНЮ ДЕРЖАВУ!
5. Оголосити загальнонаціональний страйк, заблокувати всі залізниці та автошляхи, злітні смуги летовищ, футбольні матчі тощо. Світ має бачити, що ми народ, а не стадо, у яке нас прагне перетворити Москва. Не визнавати жодного рішення їхніх заангажованих судів, піддавати громадській обструкції правоохоронців, які беруться запопадливо виконувати злочинні накази. У випадку спроби застосувати силу – одразу ж почати формувати народні дружини самозахисту. І вимога тоді має бути єдиною – відставка всієї цієї промосковської камарильї.
І, якщо все правильно зробити, ніхто цьому не зможе перешкодити! Вони скажуть, що це незаконно, але ж вибачте – не народ почав зневажати Конституцію, а ця псевдо-влада! І якщо порушуються права більшості – право має стати вище, ніж закон! Хоча в цьому випадку – все в межах Основного Закону, хай уважно його прочитають.
Все це, звичайно, загальна схема, яку дуже швидко можна наповнити і змістом, і дією. Якщо ж комусь це видасться художнім твором, звиняйте, все ж таки я – письменник...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.