Бюджет невивчених уроків: Чому влада знову обирає популізм замість армії
Державний бюджет – це найчесніша характеристика будь-якої влади. Саме за його
видатками можна зрозуміти, що для неї насправді важливо. Не за гаслами чи
обіцянками, а за конкретними цифрами.
Голосування за проект Державного бюджету на 2027 рік у першому читанні вкотре
продемонструвало: влада так і не засвоїла головного уроку повномасштабної війни. У
країні, яка бореться за своє існування, кожна бюджетна гривня має передусім
працювати на перемогу, а не на політичний піар, популізм чи утримання
роздутого державного апарату
.
239 депутатів – представників "Слуги народу", уламків колишньої опзж та інших
парламентських груп – підтримали проект бюджету в першому читанні.
Формально парламент навіть доручив уряду підвищити грошове забезпечення
військовослужбовців та переглянути фінансування "Національного кешбеку", зробив кілька обіцянок освітянам тощо. Але між
такими дорученнями і реальними коштами на рахунках – величезна
відстань. І немає гарантії, що уряд її подолає.
Підвищення виплат військовим має бути не побажанням до другого читання, а
безумовним пріоритетом із визначеними джерелами фінансування.
Натомість бачимо знайому логіку: спочатку гроші на політично вигідні програми, а
вже потім обіцянки пошукати додатковий ресурс для тих, хто тримає фронт.
Гроші для армії можна і треба знайти. Питання – куди їх спрямовують.
"Європейська Солідарність" проаналізувала проект бюджету на 2027 рік і
запропонувала перерозподілити 515 мільярдів гривень на потреби Збройних сил
України.
За цією сумою стоять конкретні пропозиції щодо перегляду державних видатків і
відмови від непріоритетних програм.
Зокрема, Ніна Южаніна представила поправки, які передбачають
скорочення видатків міністерств і відомств на 161,5 мільярда гривень. Окремо
пропонуємо спрямувати 33 мільярди гривень військового ПДФО безпосередньо
бойовим бригадам. Прозоро розподілити 250 млрд "резервів". Тощо і тощо.
Це кошти, які можуть перетворитися на дрони, засоби РЕБ, транспорт, пальне та інше
необхідне обладнання.
Сьогодні військові підрозділи змушені самостійно шукати ресурси, звертатися
до волонтерів і благодійників. І це в той час, коли держава продовжує фінансувати
програми, доцільність яких під час великої війни викликає серйозні запитання.
Хіба нормально, коли гроші на політичний піар знаходяться, а забезпечення
бойових бригад залежить від волонтерських зборів?
Популізм не захищає від російських ракет
Роздачі коштів можуть приваблювати виборців, які люблять халяву...
Чи виправдані ці витрати, коли армія потребує додаткового фінансування? Чи не
можна досягти економічної мети дешевшими засобами?
Для влади кешбеки/єБаки та рекламовані державні ініціативи – це ще й інструмент підтримки
політичного рейтингу. Але держава не може підміняти стратегічні рішення
короткостроковими політичними ефектами.
Те саме стосується видатків на інформаційний супровід влади, непріоритетні проекти
та утримання бюрократичного апарату.
Є принципова різниця між тим, без чого держава не може працювати, і
витратами, які можна скоротити або відкласти.
Армія має бути пріоритетом не лише у промовах
У проекті бюджету передбачено значні видатки на сектор безпеки та оборони. Але
важлива не лише загальна сума, а й те, скільки коштів безпосередньо посилюють
бойові спроможності, йдуть на озброєння, забезпечення підрозділів і виплати
військовим.
Не можна вимагати від українців максимальних жертв заради фронту й
одночасно уникати економії на утриманні владної системи.
Нам потрібні індексація грошового забезпечення військовослужбовців, пряме
фінансування бойових бригад, сучасне озброєння та технології. Саме це має визначати
логіку бюджету воюючої країни.
У 2019 році українцям обіцяли нову якість політики та ефективну державу. Минуло сім
років, але політична доцільність досі часто переважає над стратегічною
відповідальністю.
Бюджет на 2027 рік – ще одне свідчення невивчених уроків.
Уряд ще має можливість виправити ситуацію: переглянути непріоритетні видатки,
знайти реальні кошти для військових і відмовитися від програм, політична вигода яких
переважає користь для держави.
Бюджет – це не передвиборча програма й не інструмент утримання рейтингів. Це
план виживання країни, яка воює.
І якщо влада не готова засвоїти цей урок добровільно, реальність усе одно змусить її це
зробити. От тільки ціна таких уроків для України буде надто високою.
Зараз слово за урядом. Щось у щасливий кінець бюджетної історії не дуже віриться. Аж поки не буде змінено самого способу здійснення влади.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
