Протести проти абортів у цивілізованих країнах перетворюються на ухвалені закони
Хочу відразу сказати, що я не прихильник абортів. Як мати, лікар і керівник фармацевтичної компанії я завжди за життя. Але ситуація, коли держава вдягає "біле пальто" і бере на себе право вирішувати замість жінки, як їй жити і коли народжувати, на мій погляд, дика.
Я спостерігала за подіями, які розгорталися в Польщі наприкінці 2020 року від самого їхнього початку.
Досить демократична, але при цьому ревно віруюча Польща цього разу пішла на крайнощі: у жовтні 2020 року Конституційний суд визнав незаконним право жінки на аборт навіть у разі, якщо у плода буде виявлено серйозні вади або невиліковне захворювання.
Ініціатором підготовки поправок до польського законодавства ще в 2017 році став фонд "Життя і сім'я". Метою була заборона "євгенічних абортів", які нібито позбавляли дітей з виявленими вродженими захворюваннями і патологіями можливості народитися.
У квітні 2020 року, в розпал пандемії коронавірусу і економічного спаду в країні, правляча партія "Право і справедливість" (PiS) підтримала ініціативу фонду "Життя і сім'я". Причини, звичайно ж, релігійні. Як символічно, що жінок у їхніх правах намагається обмежити саме партія, в назві якої є слово "Право"!
Лідер PiS Ярослав Качинський – майже хрестоматійний холостяк, що живе з котом, заявив, що "навіть якщо жінці доведеться виносити і народити хвору дитину, у якої немає взагалі шансів на життя, то їй можна буде дати ім'я, охрестити і поховати в повній відповідності з католицькою традицією".
Треш і середньовіччя, на мій погляд.
Рішення суддів Конституційного суду Польщі, підкріплене підтримкою політиків від правлячої партії, вивело на вулиці сотні тисяч жінок на найжорстокіші протести за останні 20 років.
Підтримали їх жінки-депутати (природно, від опозиційних партій), вже традиційно дуже занепокоївся Європарламент, відбулися мітинги на підтримку польок в інших країнах.
Дуже швидко протести переросли у страйки – жінки і чоловіки, що їх підтримують (яких, до речі, дуже багато), не вийшли на роботу. На думку аналітиків, економіка Польщі, і так розхитана наслідками коронавірусного карантину, знаходиться в кількох кроках від катастрофи, і, якщо протести триватимуть ще деякий час, фінал може стати сумним.
Але схаменулися Конституційний суд і уряд Польщі, і постанову, що посилює закон про аборти, яку мали офіційно опублікувати ще 2 листопада, до сих пір не оприлюднено. Уряд збирається шукати компроміси.
Ситуація склалася абсурдна. Ще жодна країна не домоглася підвищення народжуваності забороною абортів. Я впевнена, що більшого успіху можна досягти в разі перегляду можливостей, що дають жінці право народити дитину і насолоджуватися усвідомленим материнством. Природно, цей шлях набагато складніший і дорожчий, а заборонити аборти простіше і дешевше. Але це рішення відкине Польщу в глибоке середньовіччя, де замість відьом будуть полювати на жінок, що зважилися на підпільні аборти, а заодно – і на лікарів, що готові це робити за гроші. На сьогоднішній день у Польщі, за оцінками правозахисних організацій, щороку проводиться близько 150 тис. підпільних абортів.
Аборти робили і робитимуть, тому що це не залежить від закону. Але нелегальні аборти значною мірою погіршать здоров'я жінок. А воно зараз дуже далеке від ідеального, про що свідчить високий відсоток безпліддя серед молодих пар. Якщо говорити мовою цифр, а не емоцій, то, наприклад, в нашій країні щороку народжується 300 тисяч дітей і ще 75 тисяч вагітностей закінчуються смертю плода – викиднем, вагітністю, що завмерла, тощо. Кожна п'ята пара репродуктивного віку (25-45 років) змушена звертатися до фахівців через проблеми із зачаттям.
У Польщі ситуація аналогічна. Як і в будь-якій країні, де заборонені аборти, при затвердженні цієї норми рівень народжуваності буде там критично низьким, тобто ефект виявиться протилежним очікуваному.
У цій ситуації мене як жінку найбільше обурює те, що такий орган, як польський КС, представлений у більшості своїй чоловіками (їх там 13 з 15-ти), впевнений у своєму праві розпоряджатися жіночим життям, здоров'ям, свободою зрештою. І я впевнена, що якби подібний закон спробували ухвалити в Україні, люди вийшли би на вулиці, як і в Польщі, тому що ніхто не має права приймати рішення за жінку і ніхто не має права прирікати на хвороби і муки ще не народжену дитину.
І останнє. 30 грудня 2020 року сенат Аргентини прийняв рішення легалізувати аборти, і це вже дало полякам (судячи з акаунтів польських активістів у соцмережах) новий імпульс відстоювати свої права на аборти. І вони це зроблять. Але вже після локдауна, звичайно.
Зараз на вулицях мегаполісів порожньо – коли потрібно, поляки дуже шанують розумні закони.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
