24 вересня 2014, 16:18

Не можете дати зброю – спишіть борги!

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк відбув на Генеральну асамблею ООН економ-класом.

Це головна новина уряду на сьогодні. Похвально, що Арсеній Петрович хоче і вміє економити. Саме так і має поводитися прем'єр-міністр держави, яка по вуха у боргах і вимушена просити про позички ще і ще.

Між тим, економії на перельотах далеко не достатньо для того аби врятувати українську економіку. Прем'єр-міністр нам потрібен для іншого.

Якщо діяльність уряду не спрямована на покращення соціально-економічного становища простих українців, то їм такий уряд скоро стане не потрібним. А якщо так, то чому б українському бюджетові не зекономити не лише на перельотах прем'єр-міністра, але й, наприклад, на самій посаді?

Яценюк виступить на пленарному засіданні 69-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Не сумніваюся, що він гідно представить Україну на цьому міжнародному зібранні. Але сьогодні для нас цього вже мало. Мала для воюючої з переважаючими силами агресора Україні отримати аплодисменти аудиторії, хоч би й на рівні ООН.

Якщо Президент Порошенко нещодавно просив на Заході зброю для миру (і корона з нього не спала), то прем'єру Яценюку треба просити гроші. Тим більше, літаючи економ-класом. Не в ООН, звісно, але з використанням і цього майданчика також.

Маємо стрімке падіння ВВП. Навіть за словами міністра фінансів Олександра Шлапака у цьому році воно може скласти 7%. Інфляція з початку року – вже майже 13%. Курс гривні на міжбанку пробивається до позначки 15 грн. за долар. Звісно, що головна причина – спад виробництва, анексія Криму і війна на Донбасі.

За що ми платимо? За вихід з російської зони впливу. Кремль мститься нам за нашу незалежність та непокірність. За революцію і асоціацію з ЄС. Зрештою, за нашу внутрішню свободу. За перехід із пострадянської ери існування – у сучасну євроінтеграційну.

Перша хвиля розпаду радянської системи відбулася ще наприкінці 80-х років минулого століття. Сусідня Польща (тоді – Польська Народна Республіка) мала $42,3 млрд зовнішнього боргу. За цінами 2011 року це вже $77,4 млрд. У 1991 й 1994 роках паризький і лондонський клуби кредиторів пробачили полякам $16 млрд, тобто більше ніж третину. Сьогодні Польща вже твердо стала на ноги і є невід'ємною частиною як ЄС так і НАТО.

За втечу з радянського табору поляки заплатили велику ціну. Але, на відміну від нас, вони не воювали. Україна платить за це кров'ю своїх найкращих синів. І ми не менше за Польщу 90-х потребуємо зовнішньої економічної допомоги. І як воююча країна, цілком можемо наполягати на списанні хоча б частини нашого зовнішнього боргу. І Захід сам має бути у цьому зацікавленим. Бо ми – форпост на шляху подальшої російської агресії.

Не можете дати зброю – спишіть борги!

Про це мав би говорити з трибуни ООН прем'єр-міністр воюючої країни. Але допоки в самій Україні ще не зрозуміло хто кого переможе – уряд корупцію, чи навпаки – ми не побачимо серйозних вимог зі сторони української влади. І тому ми будемо піднімати питання списання боргів, коли після виборів створимо проєвропейську реформаторську велику коаліцію, і подібні питання поставимо в пріоритети національної політики. До речі, до виборчої програмі Радикальної партії включено відповідний пункт: "Будемо вимагати списання 75 % зовнішніх міжнародних кредитів"

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...

Децентралізація 2.0 – якими будуть відносини центру і регіонів після війни?

Повномасштабна війна Росії проти України вплинула на всі економічні та суспільні процеси в державі. В тому числі, на реформу децентралізації, яка була однією із найбільш успішних та популярних реформ в Україні...

Війна в Україні як глобальний виклик демократії

У геополітичному плані війну в Україні часто розглядають як частину глобального протистояння демократичних держав, з одного боку, та автократичних – з іншого...

Чи є загроза згортання демократії в Україні: розбір міфів

На багатьох обговореннях, в тому числі міжнародних, піднімається питання ризиків згортання демократії в Україні як під час війни, так і після її закінчення...

Резонансні справи показали потребу в ревізії пріоритетів антикорупційної системи

Боротьба з корупцією знову піднята високо у інформаційному порядку денному. Україна виконала антикорупційну умову у списку Євросоюзу по треку євроінтеграції – ухвалила Державну антикорупційну програму та призначила нового директора НАБУ...