14 серпня 2016, 12:31

Обєктивні передумови і рушійні сили третьої української революції.

На багатьох зустрічах сформувався блок типових і майже вічних питань від людей до влади і тих, хто має бути в темі: коли вже почнеться покращення ситуації, чи схаменеться влада, чи допоможуть в цьому позачергові вибори і чи вони будуть, що робити з війною? Не зважаючи на літо і меншу інформаційну активність, відчуття тривоги і невизначеності в усіх не проходить, і на осінь дивляться з тривогою: чи не буде вона занадто бурхливою, холодна осінь 2016-ого?

Обєктивних передумов для швидкого росту економіки і доходів населення немає. Промислове виробництво не відновлюється. Лише на війну це списувати не можна. Уряд не створює умов для розвитку індустрії чи залучення системних інвестицій. Угода про асоціацію не дала достатньо можливостей для виходу на європейські ринки, квоти на українську продукцію мізерні, російські ринки втрачені або назавжди або на довгі роки. Базована на експорті сільгосппродукції економіка – це шлях не до розвитку, а до побудови бананової республіки. "Верхи" довели, що вони не можуть управляти не лише по-старому, а управляти взагалі. Якість державного управління впала нижче дна, доручення не формулюються або не виконуються, кадри втікають, не проводиться навіть середньострокове планування, моделювання та прогнозування.

Уряд відмовляється переглядати ситуацію із завищеними комунальними тарифами, поки що не вдається навіть розкрити структуру їх утворення та баланс витрачання газу українського видобутку. Попередні дослідження показують, що система субсидій не покриває потреби мінімум 30 відсотків громадян. і більшість із них не зможуть і не будуть платити надвисокі тарифи. Криза неплатежів після кількох місяців недобору коштів приведе до нового витка інфляції, можливих відключень тепла і електроенергії, виселень громадян із квартир. Соціальна напруга лише посилиться у разі скасування студентських стипендій чи інших соціальних пільг, про що знову заявляє уряд. "Низи не можуть жити по-старому" – цей критерій буде реалізовано до початку зими.

Не припиняється трудова еміграція, причому останні роки виїжджають кваліфіковані кадри та цілі компанії. Їдуть до Ізраїлю, отримують угорські та румунські паспорти з виїздом на постійну роботу, подаються на бізнес-еміграцію з виводом інвестицій, шукають статус біженців.

Корупція процвітає та працює в демонстративному режимі. Показові затримання корупціонерів поки що стосуються виконавців середньої ланки. "Риба більше ніж середнього розміру" відкупається і тікає, і це не лише про Онищенка чи Чауса. Смішно валити всю корупцію лише на захищених імунітетом судей і депутатів, справжні потоки пиляються на держпідприємствах і в міністерствах. Значна частина затримань і обшуків є проявом не боротьби з корупцією, а конкуренції за корупційні потоки між великими і малими кланами. Насторожлива тенденція – коруцпціонери все частіше переходять на відверту передачу готівки, замість вишуканих схем по участі в статутних капіталах, отриманні контрактів на інформаційні чи ІТ-послуги, перекиданню коштів між офшорними рахунками.

У приватних розмовах кардинали нової влади все ще говорять, що вони прийшли надовго, а то і назавжди, що влада сильна як ніколи, і що всі її опоненти будуть задавлені. Проте, насправді, їх поведінка свідчить про панічний страх. Страх втратити все і закінчити карєру не в Марбельї на пляжі, а на ліхтарі. Головний індикатор – те саме накопичення готівки. Кіпру і BVI довіряти не можна, а інвестувати в українську економіку не хочуть. Розуміють, що наступний переділ може бути кривавим і правочини відмінять. Оголосять, що кошти були корупційними, і заберуть через нові механізми конфіскації незаконно нажитих активів. Саме тому Одеський припортовий відмовилися купувати навіть задешево. Саме тому втратили інтерес до приватизації землі сільськогосподарського призначення. Інвестують накопичені кошти лише за кордоном, і причому не в європейських країнах, бо там відмивати кошти занадто довго і тяжко.

Ставка влади зроблена не на розвиток економіки і побудови прозорих правил гри, а на переділ власності шляхом посилення каральних і фіскальних інструментів. Короткі схеми і негайний вихід "в кеш".

Природньо, що такий підхід викликав опір "старих" олігархів. Спроба обєднати їх навколо Маніфесту "За нові правила гри" свого часу провалилася, а от спільна загроза втрати активів і краху країни заставила їх заворушитися. ВІдповідно, нова українська революція може отримати медіа та фінансову підтримку.

Зовнішні чинники лише підштовхують ситуацію до ескалації. Росія готує зняття санкцій зі своєї економіки та "нове перезавантаження" відносин з Європою. Проте санкції привязані до виконання мінського пакету, з усіма таємними та усними протоколами. Кримська провокація була потрібна, щоб звалити провину за провал виконання Мінських домовленостей на Україну. Ми з вами знаємо, що це погано підготовлений спектакль, це розуміють і на Заході. Але Росія має достатньо мотивованих союзників у Європі, які цей спектакль будуть використовувати як виправдання при дебатах щодо відміни санкцій. Показово, що українську оцінку ситуації поки підтримали на рівні МЗСів Литви та Канади, решта коментує туманно. Сайт Білого Дому виклав свою версію розмови Дж.Байдена з П.Порошенком, і навіть там не все так однозначно.

Скандал зі зривом системи контролю декларацій посадовців може стати останньою краплею у відносинах із багатьома західними інституціями. Я думаю, ніхто не повірить, що це лише Голова Держспецзвязку проявив принципову ініціативу, і вирішив провести сертифікацію системи по повній процедурі, плюнувши на звернення Президента і доручення премєра. Для опонентів України це буде чудовий привід перенести скасування туристичних віз на невизначений термін, і остаточно оголосити українську владу недоговороздатною. Для окремих світових гравців Україна ще цікава як потенційний театр бойових дій, але вже не як партнер. Відповідно, захищати владу від революції не приїде ніхто, і літаки із втікачами не посадять на жодному аеродромі Європи. І вони це знають.

Детонатором для можливих масових протестів може стати, до прикладу, рішення про відміну стипендій студентам. Студенство завжди було рушійною силою всіх революцій – що в Парижі 1968, що успіхів раннього Талібану. І від соціальних вимог – лише один крок до політичних. Зрив лібералізації безвізового режиму лише підігріє рішучість протестантів. Так само підняти людей може ліквідація спрощеної системи оподаткування, доведено Податковим Майданом. Виселення за борги з квартир силами приватних виконаців – ще одна закладена міна для драматичних репортажів.

Протести логічно приведуть до відставки уряду та рішення про дострокові парламентські вибори. Сценарій оголошення виєнного стану як приводу не проводити вибори – нереальний. Оскільки рішення про скасування санкцій проти РФ та її посадовців прийматимуться в січні 2017, логічно, що певні політичні партії почнуть розхитувати човен раніше, якщо не вийде революція, то фон для російського перезавантаження буде створено.

Відповідно, є ще час для вибору і реалізації альтернативного сценарію: компромісу і солідарності замість конфронтації. Радикальна партія вже всіма можливими методами закликала владу схаменутися, не дражнити і не мучати громадян, переглянути тарифи, не відміняти стипендії, сконцентруватися на реіндустріалізації, проявити політичну волю у реальній боротьбі з корупцією. Шанс для нового пакту еліт і суспільства ще є, але вікно закриється в момент старту опалювального сезону. РПЛ проти дострокових виборів, але якщо влада не змінить політику – готова на них іти.

Якщо мізків у влади не зявиться до того часу – революційна ситуація буде реалізована, дострокові парламентські вже на весну, Росія на них гратиме в повну силу, на кінець 2017 – президентські, і в кращому випадку почнемо всі реформи спочатку.

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...

Децентралізація 2.0 – якими будуть відносини центру і регіонів після війни?

Повномасштабна війна Росії проти України вплинула на всі економічні та суспільні процеси в державі. В тому числі, на реформу децентралізації, яка була однією із найбільш успішних та популярних реформ в Україні...

Війна в Україні як глобальний виклик демократії

У геополітичному плані війну в Україні часто розглядають як частину глобального протистояння демократичних держав, з одного боку, та автократичних – з іншого...

Чи є загроза згортання демократії в Україні: розбір міфів

На багатьох обговореннях, в тому числі міжнародних, піднімається питання ризиків згортання демократії в Україні як під час війни, так і після її закінчення...

Резонансні справи показали потребу в ревізії пріоритетів антикорупційної системи

Боротьба з корупцією знову піднята високо у інформаційному порядку денному. Україна виконала антикорупційну умову у списку Євросоюзу по треку євроінтеграції – ухвалила Державну антикорупційну програму та призначила нового директора НАБУ...