3 квітня 2020, 10:16

Державне управління в кризу і після кризи

Україна веде боротьбу з кількома кризами одночасно. Залишається без вирішення війна та питання реінтеграції окупованих територій. Додалася пандемія, з усіма її медичними та організаційними викликами. Ми входимо в економічну та фінансову кризу. У владі черговий переділ форматів, посад та коаліцій, відповідно маємо і політичну кризу. І з усім цим має перш за все справлятися державна машина. Переважна більшість державних службовців працює не зважаючи на карантин, під тим же гаслом "Ми працюємо, щоб ви могли залишатися вдома".

Але, сама система органів влади перебуває у інституційній кризі. За останні півроку над нею ставили експерименти, і не завжди вдалі. У вересні 2019 скоротили посади віце-прем'єрів, щоб у лютому 2020 створювати ці посади наново. Міністерства об'єднали, процес об'єднання не встигли завершити, і вирішили наново роз'єднувати. Десять місяців пройшло з часу інаугурації нового Президента, а в десятках районів до цього часу не призначені голови районних державних адміністрацій. Голови обласних адміністрацій в кількох областях змінюються втретє. Верховна Рада внесла зміни до закону про державну службу і спростила звільнення з роботи державних службовців. Бажаючих працювати на державу в таких умовах стає все менше.

Криза вимагає від державного управління залучення та утримання професіоналів, перш за все на керівних посадах, починаючи з міністрів. Експерименти з "новими обличчями" у владі показали свої результати, тепер прийшов час призначати управлінців-технократів. Основа українського уряду була замінена якраз напередодні епідемії, часу на розкачку не було, проте вже видно покращення процесінгу. Серед видимих індикаторів – ефективніший діалог з Верховною Радою. Минулий уряд чомусь не вважав за потрібне погоджувати свої дії з депутатами. Щодо нового уряду, то навіть у надчутливому питанні бюджетного секвестру є впевненість, що з другого разу оновлений бюджет буде підтриманий Радою. В тому числі через запровадження парламентського контролю за використанням коштів Фонду боротьби з епідемією. Його використання буде погоджуватися з профільним комітетом Ради. Також швидким плюсом в карму уряду стало відновлення прямих трансляцій його засідань. В онлайні виборці бачать професійний рівень кожного міністра, мабуть, тому минулий уряд так і не наважився на прямі трансляції.

Наступний тренд у державному управлінні буде притаманний не лише Україні. Боротьба з пандемією та світова економічна криза об'єктивно збільшать роль держави в економіці та суспільному житті. Починаючи з заборон під час карантину, і далі в напрямку посилення державного регулювання та збільшенню частки державної власності. Під час кризи та для її подолання зросте частка фінансів, які перерозподіляються через бюджет. Ліберальні реформи будуть згорнуті або відкладені. Гарантія мінімальних соціальних стандартів стане більш пріоритетним завданням для держави, ніж надання можливостей для вільного підприємництва. У кожну кризу держава націоналізує крупні компанії, банкротство яких не може допустити. Після минулої кризи в Україні частка державних банків і так стала більшою за частку приватних. Противникам посилення ролі держави пояснять, що це насправді альтернатива воєнному комунізму і картковій системі.

Відповідні посткризові тенденції проявляться і у політиці. Зросте запит на "сильну руку", виборці будуть готові поступитися особистими свободами та правами задля забезпечення безпеки та здоров'я. Відповідно, підтримку отримають політичні лідери, які покажуть професіоналізм у боротьбі з кризою, готовність взяти на себе більше відповідальності та повноважень. В багатьох країнах уже ухвалюються рішення щодо обмеження демократичних процедур, надаються додаткові надзвичайні повноваження виконавчій владі. Якщо ці повноваження будуть використані ефективно, то і на виборах їх носії отримають відповідну підтримку.

Чи готова українська система державного управління до додаткового навантаження? Система послаблена, проте відновлюється і просто змушена буде повертати на службу втрачених професіоналів. Тим більше, що кількість вакансій в приватному секторі буде зменшуватися.

Карантин уже вплинув на процес призначення кадрів у структури нового уряду. Нацдержслужба розробила методики проведення співбесід з кандидатами онлайн. Проте тестування віддалено не проведеш. Скажемо чесно, будуть списувати. Тому конкурсні відбори логічно зупиняться на стадії тестів. До того часу уряд може призначати виконуючих обов'язки, або вибирати кандидатів з-поміж переможців минулих конкурсів. Там терміни відбору подовжені, і кілька призначень ще можна провести. Так, 2 квітня було призначено трьох замміністрів.

В самій Нацдержслужбі в останні півроку також проводили експерименти. Потрібно сказати, що ця структура – за визначенням має бути суперконсервативною. У питаннях призначень, звільнень, службових розслідувань – важлива кожна кома і дотримання буквальних процедур. Інакше постраждають кар'єри конкретних осіб, потім відновлення ухвалами судів, скасування рішень, і колапс у роботі органів влади. Запровадження інноваційних методів роботи та ігрових технік може бути допоміжним, але не заміняти виконання офіційних постанов. Уряд Д.Шмигаля звільнив керівника Нацдержслужби, проте нового ще не призначено, знову ж таки конкурс не проведеш. Колектив працює успішно і виконує покладені завдання, держслужбовців навчають працювати віддалено, і при цьому не втрачати соціальні гарантії.

Вже майже рік продовжує працювати без призначеного Президента Академія державного управління. Цей орган може і повинен якраз забезпечити і системний підхід в реформі органів влади, і навчити кандидатів у керівники, і надавати методичну підтримку призначеним особам. Академія держуправління – це той кадровий ліфт, який працює в сильних державах. Хоча, і в ній треба провести реформи і адаптувати задачі до нових викликів. Але не "ліквідувати просто так" і не "віддати для модернових експериментів".

Інституційну кризу можна ще побороти. На посади у виконавчій владі нарешті почали призначати не тих, хто показує красиві слайди, а тих, хто може керувати тисячами підлеглих і координувати десятки процесів. Треба підбирати і готувати ще сотні і тисячі професіоналів. Вони повинні вступати з ходу в бій на кількох фронтах, але хто говорив, що буде легко?

powered by lun.ua

Боротьба з "чорним ринком" сигарет – звідки вони з'являються

Одним із основних контрабандних товарів на наших кордонах є цигарки. Значну частина тютюнових виробів, що реалізуються на "чорному ринку" та вилучається працівниками податкової міліції, походить з-за меж України...

Для Бюро економічної безпеки потрібен досвідчений керівник і доброчесні співробітники

25 вересня цього року розпочне свою роботу Бюро економічної безпеки (БЕБ). Це буде центральний орган виконавчої влади з правоохоронними функціями...

Вороги та союзники для "Зеленського 2.0."

Плани та позиціонування політика визначають багато в чому по масштабу та списку його ворогів. На початку третього року перебування на посаді Президент В...

Нова індустріалізація як драйвер економічного розвитку

Зараз основними доходами української економіки є експорт зернових та продукції металургії, а також надходження від трудових мігрантів. Лише це дозволяє підтримувати платіжний баланс та постачати широкий асортимент імпортної продукції...

Гібридні виклики харківських виборів

Через п'ять місяців відбудуться вибори міського голови Харкова. Відстань від Харкова до російського кордону – 50 кілометрів. У 2014 році було здійснено спроби створити "Харківську народну республіку" та захопити адміністративні приміщення, і лише рішучі дії правоохоронців та спецпризначенців дозволили придушити путч на старті...

Україні треба готуватися до запровадження ковід-паспортів

Європа може закритися від туристів та мігрантів. Хоча всі політики заявляють, що паспорти вакцинації не можна використовувати для поділу людей на сорти і обмеження їх прав, на практиці ухвалюється все більше рішень, які підтверджують зворотнє...