Ігор Попов експерт Українського Інституту Майбутнього

"Мінський тупик" потребує нових ідей

06 липня 2020, 12:04

Минулого тижня Верховна Рада голосувала законопроект про пільги для абітурієнтів із ОРДЛО. Обговорення законопроекту проходило занадто емоційно, і навіть з елементами рукоприкладства, за версією однієї зі сторін. Потім ця дискусія перекинулася у соцмережі та кухонні майданчики.  

Така ситуація щодо незначного порівняно з іншими донбаськими проблемами питання показала, що у групи А.Єрмака, яка вже рік відповідає за даний трек, до цього часу немає бачення і стратегії, що ми будемо робити з війною та реінтеграцією. Адже якби була чітка стратегія – питання, подібні до ЗНО, просто оцінювалися би на відповідність такій стратегії.

Ще до останнього часу від окремих відповідальних осіб звучали публічні заяви про можливість проведення місцевих виборів на непідконтрольних територіях у жовтні 2020 року. До цієї російської ідеї привязувалися якісь інші кроки, документи та формула Штайнмайєра. В рамках сценарію форсованої реінтеграції українська делегація наобіцяла зайвого у грудні 2019 в Парижі, і тепер російська сторона постійно нагадує про виконання паризьких домовленостей, ставить ультиматуми про конституційні зміни і особливий статус.

Проте, сценарій швидких виборів не був донесений до суспільства, і не мав підтримки у парламенті. Проблеми прощення бойовиків, реального контролю за кордоном і модальності виборів навіть не піднімалися у внутрішньоукраїнській дискусії.  Тепер очевидно, що виборів у жовтні на непідконтрольних територіях не буде, і цей парламент не голосуватиме за політичні пункти мінських чи якихось інших угод. Розпускати парламент і сподіватися на зміну числа прихильників форсованої реінтеграції – можна, але без гарантії.

Сподівання на "прорив" за авторства Єрмака-Козака не виправдалися. Хвороба стала хронічною, і лікувати її повинні не хірурги, а психотерапевти, довго і з залученням всього суспільства до вироблення рішень. Показово, що під час обговорення законопроекту про спрощення вступу абітурієнтів до українських університетів не звучало посилань на затверджену стратегію чи позиції українських переговорників. 

Нам потрібна цинічна реалістична стратегія із врахуванням нової ситуації після карантину і в очікуванні економічних проблем у всіх сторін конфлікту та оновлених інтересів посередників. Відсутність нових підходів Офісу посилює ризики повернення РФ до їхнього плану "Б" – з походом по воду на танках та продовженням анексії українських територій.

powered by lun.ua
Коментарі — 4
Vasyl Shtager _ 12.07.2020 02:28
IP: 128.124.144.---
Все, що може запропонувати Єрмак по виконанню мінських угод – це путінський варіант їх виконання або те ж саме що притягнення України в ОРДЛО=капітуляція. А оскільки в Україні міжнародною політикою займається тільки він, то він це бути робити "не мытьем, так катанием"
Сергій Корнієнко _ 10.07.2020 10:59
IP: 31.43.56.---
"Мінський тупик" потребує нових ідей – так каже весь т.зв. істеблішмент, вся політична рать, вся експертна тусовка, не маючи за душею жодної гідної для України і світу "нової ідеї" щодо виходу з "глухого кута". Втім, якщо охопити весь впливовий публічний сегмент єдиною "безідейною мотузкою", виявиться, що він є 0,0086% (світовий відсоток публічних людей, математик Семюел Ербесман) від народу. Та й це не головне. Біда, що для нього решта – 99.9914% народу – людська маса, а для окремих екземплярів – біомаса. Між тим кращі, мудріші, людяніші з усіх сфер – завжди лишаються в електоральній тіні вже тому, що "кращі" – не агресивні, не підлі, не збочені грошима, не працюють ліктями. До того ж – вада демократії – більшість нездатна розгледіти і обрати в собі кращу меншість. Резюме. Світ, Україну впевнено ведуть до катастрофи оті 0,0086% людців, яким здається, що на них і тримається світ. Що коли в їхніх макітрах нема "нових ідей", то їх немає ніде. Ось де глухий кут!
iip _ 06.07.2020 19:24
IP: 31.40.110.---
Егор Шконка:
...а России по фигу как гибнут люди...
Вот тут ты прав на все сто.
Жизнь россиянина для власти всегда была дешевле грязи.
Lobo _ 06.07.2020 14:15
IP: 82.117.234.---
Кажете – потрібна стратегія?
А стратегія досить проста:
Наносити Росії максимальних збитків у військовій, ідеологічній, економічній та політичній галузях.
От наприклад:
Вже шість років до окуповіних територій іде вода, газ, електрика та інші ресурси. Чи не варто припинити годувати ворогів? Так само і з пенсіями, що платять запроданцям. Тобто, .ті хто насправді підтримує Україну, хто став переселенцем – не мають жодних преференцій, а влада годує з долоні ворогів та зрадників.
І головне:
Вбивати озброєних ворогів якумого більше. І то – кожного дня.
Україна та Європа1108 Зеленський48 Aтака Путіна1268 Уряд реформ415 Донбас21
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter