9 липня 2021, 11:30

Чи буде влада перезавантажувати відносини із Заходом після Вільнюсу

На конференції у Вільнюсі відбулися досить цікаві дебати щодо вступу України до НАТО. Українська сторона почала вимагати від НАТО надати чіткий перелік вимог і критеріїв, після яких буде надано План дій членства, і потім власне саме членство.

Відповідь НАТО була дипломатичною, але зрозумілою: критеріїв не дамо, бо їх не існує. Якщо Україні дати критерії і список вимог – то вона їх виконає, і тоді НАТО опиниться в некрасивій ситуації. Бо політичне рішення на сьогодні є – не надавати ПДЧ. І головна причина цього – проведені Росією "червоні лінії".

Вимагання переліку критеріїв ("Огласите весь список, пожалуйста!") може мати цікаве продовження.

Перший наслідок – скидання масок у дискусіях щодо членства України у НАТО і Євросоюзі. Багато років представники Заходу оголошували завуальовані дипломатичні заяви про відкриті двері, а у нас їх розтлумачували як підготовку юридичних рішень. Тепер ця епоха брехні може закінчитися, і нарешті вголос скажуть правду: членства сьогодні і завтра не буде. До речі, це зовсім не означає, що Україна не повинна проводити вестернізацію, реформу сектору безпеки чи політичної системи за кращими зразками країн НАТО. Навпаки, робити це потрібно, і не через можливий вступ, а в інтересах самої України.

По-друге, тепер може бути переглянутий перелік вимог, які висуваються Україні Заходом. Останнім часом все більше звучать кадрові вимоги. І в разі зняття масок кожна з вимог буде аналізуватися на предмет національних інтересів України. До прикладу, призначення конкретної особи на посаду керівника САП – це наша плата за членство чи просто перемога однієї з лобістських груп? Неефективні призначення непрофесійних кадрів у наглядові ради та силові органи у минулому будуть лише додатковим аргументом для постановки незручних зустрічних питань.

Третій наслідок – перехід до прагматизму у відносинах із Заходом. Західні політики до речі і самі все більше вибирають прагматичні інтереси, аніж високі ідеали, про що там іде своя дискусія. І це стосується не лише "Північного потоку-2" чи українського ПДЧ. Наступні зустрічі В.Зеленського в Берліні та Вашінгтоні можуть проходити не за звичним сценарієм ("Денег нет, но вы держитесь"). Захід досяг домовленостей з РФ і всі сторони підраховують дивіденди. Росія отримала явочним порядком нейтралітет для України, газопровід, і тепер вимагатиме саботажу "Кримської платформи" та зняття окремих санкцій. Натомість Росія включається в "Green Deal", щось обіцяє по Китаю, можливі ще якісь новини. Якщо по Україні домовилися без нас, то делегація поїде ставити питання: а де там наш інтерес? Кредит на мільярд як компенсатор за втрату газового транзиту? Чи 0,7 мільярда кредиту від МВФ до кінця року? Я не даю позитивних чи негативних оцінок такій формі дипломатичних переговорів, але тренд на прагматизм вже відчувається.

Спроби загравання з Китаєм як пошук козирів перед переговорами з Заходом виглядають, до речі, досить незграбно. Хоча, Китай залишається основним торгівельним партнером України, і втрачати його ринки теж не можна.

Нас може очікувати перезавантаження відносин із Заходом в сторону прагматизму. Але підняття ставок може також привести до нової кризи, демаршів, викидів компроматів, і тоді замість перезавантаження відносин – перезавантажать саму владу.

Державне управління в особливий період

Після закінчення війни миттєвого повернення до мирного життя не відбудеться. Занадто багато зруйновано – і це стосується не лише інфраструктури, так само знищено виробничі ланцюжки, соціальні зв'язки, мільйони громадян стали біженцями або внутрішньо переміщеними особами...

Найбільш вагомою санкцію проти РФ повинно стати нафтове ембарго

Якщо західні країни захочуть змусити російське керівництво до поступок і до миру в Україні, найбільш суттєвим може стати їх рішення про запровадження ембарго на покупку російської нафти...

Реформу СБУ потрібно розморозити

В порядку денному останнього пленарного тижня шостої сесії Верховної Ради законопроекту про СБУ знову немає. Водночас, згідно підготовленого до другого читання тексту, вже з 1 січня цього року у нас мала працювати нова реформована спецслужба...

2022-ий рік стартує одразу з кількома політичними викликами

У грудні традиційно Український інститут майбутнього публікує прогноз на наступний рік, із повним текстом можна ознайомитися тут. Перші презентації прогнозу та отриманий зворотній зв'язок підтверджують наявність кількох серйозних викликів, які переходять у 2022-ий із поточного року і проявлять себе, не чекаючи закінчення новорічних канікул...

Як захистити та удосконалити ринок української деревини

Українська деревообробна промисловість в останні роки стабільно показує ріст оборотів. Це дозволяє забезпечувати потреби ринків шляхом постачання продукції глибшої переробки – пиломатеріалів, меблів, паркету чи дров...

Українська біржова реформа дає перші результати

Одним із секторів, який кардинально відрізняв українську економіку від цивілізованих сусідів, була робота фондових та товарних бірж. Українські компанії, які хотіли провести первинне розміщення акцій, робили це на іноземних торгових майданчиках, зокрема Варшавській (WSE) та Лондонській (LSE) фондових біржах...