25 квітня 2022, 12:39

Державне управління в особливий період

Після закінчення війни миттєвого повернення до мирного життя не відбудеться. Занадто багато зруйновано – і це стосується не лише інфраструктури, так само знищено виробничі ланцюжки, соціальні зв'язки, мільйони громадян стали біженцями або внутрішньо переміщеними особами. Перед суспільством і державою стоятимуть величезні виклики, і для їх подолання потрібно буде запроваджувати нову систему управління для особливого періоду, коли активні бойові дії припинені, але і стандартні мирні процедури не дають можливості швидко і ефективно вирішувати поствоєнні проблеми. Український інститут майбутнього опублікував спеціальну доповідь "Україна 2022: Як не втратити свій шанс стати сильною державою". Доповідь містить комплекс конкретних пропозицій щодо проведення економічних і політичних реформ у післявоєнний період. Воєнні руйнування потрібно використати як можливість для вирішення старих проблем суспільства, зараз у нас відкривається унікальне вікно можливостей для цього. В.Зеленський сформує "команду переможців", яка матиме високу довіру суспільства і зможе провести комплекс необхідних реформ і удосконалити систему державного управління.

Можна прогнозувати досить серйозний спротив, як ззовні, так і всередині країни. Російська Федерація продовжить спроби впливу на внутрішню політику України через політичні проекти, засоби масової інформації та роздмухування внутрішньополітичних протиріч. Навіть якщо буде доведено до юридичного завершення процес заборони кількох проросійських партій, будуть створюватися чи перекуповуватися нові, без згадування російських наративів на перших етапах існування. Розпорядників російських коштів на інформаційні спецоперації можуть замінити на більш здібних. Таємне фінансування проросійських ЗМІ, ТГ-каналів і ботоферм буде продовжене. Інша загроза побудові нових правил політичної гри – інтереси олігархів. Варто відзначити, що частина з них під час війни займає чітку патріотичну позицію, допомагає фронту, реалізує гуманітарні програми. Проте, після війни будуть спроби повернутися до "політики за старими правилами", лобіювати схеми надприбутків через політичну корупцію та маніпулювати громадською думкою через модеровані медіа-дискусії та віртуальних селфі-політиків. Кейс із "сенсаційними викриттями" одного відеоблогера з кдбшним минулим лише підтвердив, що інформаційна сфера залишається вразливою для спецоперацій ворога.

Особливий поствоєнний період потребуватиме особливих методів державного управління. Це буде уже не режим воєнного стану, проте певні механізми будуть видозмінені, а окремі свободи – обмежені. Так, практика показує необхідність напіввоєнної управлінської вертикалі і чіткої персональної відповідальності, тому в особливий період країна буде працювати в режимі президентської республіки та посилення ролі держави у макроекономічних процесах. До речі, в умовах фактично світової економічної кризи про посилення держави-регулятора говорять в багатьох країнах, в тій же Франції обидва кандидати в другому турі президентських виборів обіцяли саме це. Водночас, Україна повинна буде мінімізувати регуляцію для малого і середнього бізнесу, що вже частково зроблено у воєнний час.

Обмеження політичних свобод повинно відповідати рівню загроз безпеці і суверенітету, а список обмежень має бути вичерпним. До прикладу, право на приватну власність чи свободу пересування у поствоєнний час обмежувати буде не потрібно. У зв'язку з політичними ризиками можливими будуть обмеження в діяльності політичних партій, а саме заборона на проведення роботи зі створення нових партій, запровадження механізму оперативного призупинення діяльності партій, що несуть загрозу національним інтересам, обмеження в проведенні масових політичних заходів.

Другий блок – регулювання ЗМІ. В поствоєнний період відбудеться перехід від режиму "загальнонаціонального інформаційного марафону" до конкуренції інформаційних телеканалів. Проте, із обмеженнями власників у можливостях впливу на редакційну політику, тим більше і фінансові групи після воєнних втрат не можуть фінансувати в колишніх обсягах збиткові ЗМІ. Звичайно, в роботі ЗМІ потрібно буде розробити і механізми захисту від монополізації медіа-простору, адже свобода слова визнається українцями як важливе досягнення і необхідний елемент демократії.

Третє питання – децентралізація. Частина територіальних громад зазнала настільки серйозних руйнувань, що зможе провести відновлювальні роботи лише за участі централізованих і міжнародних програм, і відповідно роль центрального управління буде посилена. В деяких інших громадах половина депутатів була обрана від заборонених зараз партій, і на частину з них чиниться тиск окупантів з метою проголошувати антиукраїнські рішення. До честі депутатів, на такі пропозиції поки погоджуються лише поодинокі персони. Проте, у зв'язку з подібними ризиками має бути механізм запровадження тимчасового зовнішнього управління в таких громадах.

Особливий період може орієнтовно тривати один рік, а потім потрібно буде проводити чергові парламентські вибори, і звичайно перед стартом виборчої кампанії скасовувати всі політичні обмеження. А одним з питань виборчої кампанії може стати і конституційна реформа, якщо Основний закон потрібно буде удосконалити для реалізації нових завдань, в тому числі щодо можливого членства у Євросоюзі.

Державне управління в особливий період

Після закінчення війни миттєвого повернення до мирного життя не відбудеться. Занадто багато зруйновано – і це стосується не лише інфраструктури, так само знищено виробничі ланцюжки, соціальні зв'язки, мільйони громадян стали біженцями або внутрішньо переміщеними особами...

Найбільш вагомою санкцію проти РФ повинно стати нафтове ембарго

Якщо західні країни захочуть змусити російське керівництво до поступок і до миру в Україні, найбільш суттєвим може стати їх рішення про запровадження ембарго на покупку російської нафти...

Реформу СБУ потрібно розморозити

В порядку денному останнього пленарного тижня шостої сесії Верховної Ради законопроекту про СБУ знову немає. Водночас, згідно підготовленого до другого читання тексту, вже з 1 січня цього року у нас мала працювати нова реформована спецслужба...

2022-ий рік стартує одразу з кількома політичними викликами

У грудні традиційно Український інститут майбутнього публікує прогноз на наступний рік, із повним текстом можна ознайомитися тут. Перші презентації прогнозу та отриманий зворотній зв'язок підтверджують наявність кількох серйозних викликів, які переходять у 2022-ий із поточного року і проявлять себе, не чекаючи закінчення новорічних канікул...

Як захистити та удосконалити ринок української деревини

Українська деревообробна промисловість в останні роки стабільно показує ріст оборотів. Це дозволяє забезпечувати потреби ринків шляхом постачання продукції глибшої переробки – пиломатеріалів, меблів, паркету чи дров...

Українська біржова реформа дає перші результати

Одним із секторів, який кардинально відрізняв українську економіку від цивілізованих сусідів, була робота фондових та товарних бірж. Українські компанії, які хотіли провести первинне розміщення акцій, робили це на іноземних торгових майданчиках, зокрема Варшавській (WSE) та Лондонській (LSE) фондових біржах...