Лист читачам
Друзі, шановні читачі, колеги!
26 травня я передала право власності на «Українську правду» Томашу Фіалі. Я знаю його як людину демократичних поглядів і близьких мені цінностей.
Передаю дороге мені видання в хороші руки з твердою вірою в майбутнє. Знаю, що з ним «Українська правда» стане ще потужнішою, швидшою, технологічнішою, зміцниться в статусі безумовного лідера ринку.
Можливо, деякі з вас відчули печаль, розгубленість, здивування, прочитавши цю новину. Я сама мала змішані почуття – страх, невпевненість, смуток, радість, надію – і все це практично одночасно.
Щось схоже відчуваєш перед стрибком з парашутом. І завжди – перед надважливим рішенням у житті.
Що змінюється у виданні? Насправді мало що.
Севгіль Мусаєва залишається головним редактором. І я найближчі два роки продовжу працювати з колективом.
З гордістю зауважу, що ми – одне з небагатьох ЗМІ в Україні, хто може спиратися в своїй роботі на редакційну угоду між редакцією і власником, яка гарантує журналістам повну самостійність.
Трохи про мої плани.
По 100 тисяч доларів отримають від УП доньки Георгія.
Я планую виділити 250 тисяч доларів на стипендії імені Павла Шеремета для студентів і молодих журналістів. Порядок їх призначення і критерії відбору повідомлю окремо.
Ще 250 тисяч доларів підуть на діяльність навколо премії Георгія Гонгадзе. Мені подобається, як розвивається премія, я безмежно ціную той факт, як багато людей, які не знали в житті Георгія, заново дізнаються про нього завдяки премії. Розчулює і те, як колеги ставляться до цієї нагороди.
Чому через 21 рік я прийняла рішення віддати УП?
Комусь може здатися це дрібницею, але як один із творців і власник УП, я перед собою ставила лише два невеликі завдання: забезпечити гарантовані щомісячні виплати зарплат, без затримок і гідного рівня, і підтримувати популярність і вплив на високому рівні, оскільки УП – це живий пам'ятник Гонгадзе, а тепер ще й Шеремету. Доки УП буде існувати, ніхто не дозволить забути про наших убитих колег.
Із цими завданнями я впоралася. Але їх явно недостатньо для амбіцій сучасного передового медіа.
Моя мрія, щоб УП злетіла, як ракета, щоб ми зібрали в одному місці найкращих журналістів країни, щоб зарплати цих журналістів викликали заздрість у піарників. І щоб слово журналістів знову набуло ваги. Все це під силу новому власнику УП.
І нехай наразі це виглядає як мрія.
