Політики вкрали владу в киян
В Україні так повелось – змінюється влада, змінюються і закони. Іноді здається, що для народних депутатів справою честі є хоча б раз на кілька років переписати Конституцію. А часто парламентарі не утруднюють себе і цим. Просто приймають постанови за принципом "я так хочу" – і трава не рости. Якраз такий випадок ми спостерігали 16 лютого в сесійній залі, коли 250 "слуг народу" скасували місцеві вибори, що мали відбутися 30 травня. Заради пристойності могли хоча б відразу призначити новий строк волевиявлення. Але ж ні – спочатку проголосували а потім збираються домовлятися. Ось так і живе тепер Україна, ніби то й не було ніколи виборів до сільських, міських, районних та обласних рад.
У зв'язку з цим у мене пропозиція. Давайте взагалі скасуємо Основний Закон. Давайте запишемо – порядок і дата виборів (місцевих, національних) визначається особистою домовленістю лідерів найбільших фракцій у парламенті. Так буде принаймні чесно.
Але від емоцій перейду на мову юридичної "арифметики". В грудні 2004 року Верховна Рада змінила Конституцію. Раніше стаття 141 Основного закону проголошувала, що строк каденції місцевих рад складає 4 роки. В результаті змін строк повноважень місцевих депутатів подовжили на рік. Але зробили важливе застереження. Ця норма не стосується тих рад, яких оберуть весною 2006 року. Тобто за Конституцією діючі місцеві ради мають скласти свої повноваження в наступному місяці. Але в чітку юридичну логіку як завжди втрутилася політика. Оскільки час виборів президента змістився із осені на зиму, вирішили посунути й місцеві вибори. Спочатку на 30 травня. Президентські вибори, зокрема в Києві, показали – люди вимагають змін. Тому політики, які цих змін не хочуть, були простими в своєму цинізмі. Вони відтягнули вибори на півроку-на рік, щоб пристрасті вляглися.
Що це означає для Києва і киян? Це означає, що Черновецькому та "молодій команді" дали "зелене світло". Є цікава історична аналогія. В середньовіччя існувало таке військове правило. Якщо місто не здавалося завойовнику, чинило опір, йшла тривала облога, то після його захоплення командири давали солдатам три дні на пограбування і вбивства. Це була така помста патріотам. Кияни на останніх виборах показали, що не довіряють національним політикам. У другому турі майже 33% мешканців не прийшли на дільниці, 8,05% проголосували "проти всіх". Це рекорд України. І тому національні політики слушно збагнули – немає страшнішої помсти киянам, ніж залишити їм Черновецького ще на рік.
Політики тепер вільні від моральних сентиментів. Нічого більше загравати з виборцями. Раніше вони обіцяли забрати владу у Черновецького, а тепер украли її у киян. Очевидно, якби вибори в райради відбулися 30 травня, туди б прийшли нові люди. Професійні управлінці, патріоти Києва. "Молоду команду" вимели б із районів назавжди. Це відкривало б шлях для районних референдумів про недовіру Черновецькому. Не може бути короля без королівства. Так само мер не зміг би далі керувати Києвом без районів.
Але киянам сьогодні зв'язали руки. Зараз нас змушують ходити по коліна в снігу, падати та ламати ноги на льоду, маневрувати між ямами на дорозі. А весною нас змусять вже плавати по Києву, коли весь цей сніг почне танути. А Черновецький закликатиме бабусь залізти на дахи будинків і не ризикувати випливати на вулицю.
Проте не все так сумно в Датському королівстві. Принаймні ми вже побачили справжнє обличчя борців за народне щастя, які сидять у парламенті. І вдруге себе не дамо ошукати. Тепер ми самі собі рятівники. Сьогодні ми створили громадський рух "Кияни передусім!". Це явище нового типу, не пов'язане з політикою. Якщо колись у Європі люди часто об'єднувались навколо гасла "Країна в небезпеці!", то що нам заважає? Адже Київ вже не на межі катастрофи, він цю межу перетнув.
Тому наш громадський рух не буде сидіти склавши руки лише тому, що на горизонті не маячить перспектива нових виборів. Ми діятимемо в будь-якому випадку. Для нас порятунок скверу, успішний суботник чи пікет на захист прав киян це уже перемога. Крок за кроком, тактикою малих дій ми видавимо із столиці "молодих" вандалів та мародерів. Хоча політики вкрали владу у киян, але ми повернемо її власними силами.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
