Чи зможе Київ вільно дихати?
В круговороті рутини, в полоні щоденних радостей та неприємностей ми якось не задумуємось, в якому місті ми живемо. А між тим, того патріархального Києва, яким так захоплюються старожили, уже давно не існує. Більше того, людина, яка бачила нашу столицю на початку 90-х років сьогодні, мабуть, її б не впізнала. Але місто змінилося не лише зовні. Змінилося навіть те, чим ми дихаємо щодня, тобто міське повітря.
Нещодавно екологи підрахували, що за минулий рік столичні підприємства викинули в атмосферу 52,5 тонн шкідливих речовин. Це у вісім разів більше, ніж середній показник по Україні! Тільки в 2009 році кількість таких викидів збільшилася на 63%. Це ще один національний рекорд. І все це стосується тільки стаціонарних джерел забруднення повітря, про автомобілі мова не йде. А якраз вони найбільше наповнюють наше середовище різноманітними шкідливими елементами таблиці Менделєєва. Тобто, перетворивши столицю на своєрідного рекордсмена екологічної деградації, киянам не дають вільно дихати.
Усі ці цифри мало б кого зачіпали, якби за ними не стояли конкретні трагедії. Рак, серцево-судинні хвороби, нервові зриви – усе це стало незмінним супутником побуту киян. У місті відсутня елементарна екологічна політика, а старань активістів із проведення суботників чи озеленення території явно недостатньо. Адже на одне посаджене дерево у нас припадає 10 вирубаних під забудову.
Найстрашніше, що люди поступово до цього звикають, сприймають жахливу екологію та її наслідки як данність. Дійсно, повернути час назад неможливо. Київ 70-80-х років минулого століття уже ніколи не повернеться. Але далі сидіти, мовчати та задихатися в місті, яке ще вчора було рідним, а сьогодні перетворилося на повільного Вбивцю нашого здоров'я, це не вихід.
Потрібна муніципальна програма екологічного порятунку Києва, яка буде частиною стратегічного плану розвитку столиці. І фінансуватись ця програма має не за залишковим принципом, а як один із пріоритетів. Сьогодні перші напрацювання такої програми існують вже на папері. Вони розроблені фахівцями громадського руху "Кияни передусім!", але звичайно потребують доповнення. Першим кроком до позитивних змін в сфері екології столиці може бути участь незалежних авторитетних спеціалістів У цьому процесі. Але щоб ця робота не пропала даремно, необхідна участь усіх киян під час наступних місцевих виборів. Адже якою б досконалою і продуманою не була стратегія, потрібні люди, які б її реалізовували. І насамперед від киян залежить, чи з'являться ці люди у київській владі.
Поки що це питання разом із місцевими виборами політики відклали на майбутнє. Але в силах кожного з нас хоча б задуматись і публічно висловити свою позицію відносно екологічної деградації міста. Головне – не бути пасивним глядачем і жертвою цього процесу. Адже об'єднавшись, ми можемо бути ініціаторами змін, творцями власного майбутнього, творцями умов нормального життя і розвитку наших дітей.
