Як стати автором реформ?

Сьогодні в УААСП відбулися, на мій погляд, безпрецедентні збори – збори авторів. Але нетипові, без постсовкових приколів і нудного проголошення нікому непотрібних рішень "для відмазки" і прикриття корупційних схем. Ті, хто прийшли, – це ті, кому небайдужа доля української музики та української культури загалом. Мова не йде про "грандіозні плани розбудови українського культурного контексту та освоєння нових висот", а про припинення надзвичайно наглого обкрадання авторів і корупції всеукраїнського масштабу з вишуканими схемами і примітивними схемками у сфері збору авторських відрахувань.

У всьому світі авторські відрахування розглядаються, як одне з основних джерел доходу авторів. В Україні ж автори скептично ставляться до цієї статті своїх доходів, тому що вони, навіть ті, хто мають найбільші показники популярності, отримують копійки.

Ми, автори і правовласники, зібралися з метою з'ясувати, чому до сьогоднішнього дня УААСП працювала так погано. Всі знають, що Україні потрібна реструктуризація (у всіх галузях).

В Україні безпрецедентно велика (19 штук) кількість організацій колективного управління (ОКУ), які збирають авторські кошти, але до авторів ці гроші не доходять,або доходять в символічних об'ємах. Це обкрадання серед білого дня.

Дискутуючи на тему, чому так погано сьогодні працює УААСП, дійшли до думки, що необхідно роздержавити цю організацію, як це зроблено у всьому світі. Має бути створена одна організація колективного управління з усіма відповідними повноваженнями для запобігання демпінгу.



Я закликала всіх відкликати свої права від сумнівних організацій, які не сплачують авторам справедливі відрахування, і передати свої права одній єдиній організації, який ми довірятимемо.

Я увійшла в Авторську раду при УААСП.

Зробила я це лише з однією метою – розпочати реформи у своїй галузі, і зробити це максимально швидко.

Я вважаю, що реформи треба починати з себе, а тому я почала з рідної музичної індустрії, на якій я розуміюся і можу на рівних говорити і з функціонерами, і будь-ким, хто бере на себе будь-які зобов'язання і відповідальність.

Я маю вже великий досвід в цьому питанні.

Вже більше 10 років я борюся з піратством в Україні.

У 2006, будучи в Парламенті, я фактично дійшла до розвінчання цієї схеми. Чому я постійно згадую прізвище Табачника? Він хоч і не пов'язаний напряму з більшістю ним створених організацій, але люди працюють на нього. Ми це називаємо "Ступак і компанія". Я хочу, щоби ці прізвища були оприлюднені. Я хочу, щоби всі знали, що ми докопалися до цієї схеми, але, на жаль, не змогли подолати. Пройшло десятиліття, а нічого не змінилося. Зараз я хочу зробити чергову спробу подолати цю схему. Якщо артисти, продюсери і правовласники об'єднаються в єдину команду, ми можемо зламати хребет корупції у своїй індустрії. Ми, як першоджерело, маємо зробити це самостійно. Навіть якщо найближчим часом таки буде прийнятий новий закон, ми не віримо, що він працюватиме – у нас немає системи контролю. Прекрасні закони не рухають ситуацію ні на крок, а схеми працюють, як і десять років тому, і приносять гроші їх корупційним господарям навіть, якщо вони зараз за кордоном і під слідством.

За результатами сьогоднішніх зборів, я хочу звернутися до своїх колег, музикантів та авторів, які формують сучасну українську музику:

"Люди! Не треба бути з нами "думками", мовляв, ви самі все вирішіть і скажіть нам. Ні, так не треба. Нам всім треба об'єднатися в одну команду і разом подолати корупцію у нашій музичній індустрії. Поодинці наша боротьба не буде ефективною. Якщо ми не об'єднаємося, нам нічого не світить – ми своїх грошей ніколи не побачимо. Якщо ми самі цього не зробимо, ніхто за нас цього не зробить. Сьогоднішня держава не здатна це зробити, тому державні органи всі пронизані корупцією."

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.