''Правка Лозового'', кінець антикор. реформи і акція 17 жовтня
Вчора Рада закінчила розвалювати здобутки антикорупційної реформи. Проголосовані нові редакції процесуальних кодексів забрали останній шанс у суспільства на відновлення справедливості. Тепер її, як і незалежність, доведеться в и б о р ю в а т и. Іншими методами. 17 жовтня.
Аби відкотитися в диктаторські часи Януковича, постмайданній владі знадобилося трохи більше трьох років і одна єдина правка до Кримінального процесуального кодексу N109 авторства нардепа-радикала Лозового, яка матиме невідворотні наслідки для розслідувань всіх категорій тяжких та особливо тяжких злочинів.
Нова редакція Кодексу унеможливлює притягнення до відповідальності небезпечних злочинців: від убивць та терористів до корупціонерів. Та в першу чергу – самих народних депутатів.
Так, ухвалена 234 голосами "правка Лозового", проти якого ГПУ розслідує справу за ухилення від сплати податків, обмежує строки досудового розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів: максимум 6 місяців до оголошення підозри і 2 місяці – після оголошення підозри.
Тобто, депутати пропонують, щоб слідчі за 8 місяців розслідування направляли до суду справи по тяжких та особливо тяжких злочинах: грабіжах, убивствах, терактах, відмиванню коштів, незаконному збагачення або розтрати бюджету.
Це особливо цинічно з огляду на те, як регламентний комітет дає дозвіл на притягнення нардепів до кримінальної відповідальності. Достатньо затягти цей процес на півроку, як у ситуації тогож Лозового, і все – адвокати нардепа матимуть всі легальні підстави для закриття провадження. Упевнений, що нардеп Лозовий, який зараз під слідством ГПУ, буде одним із перших, хто таким чином закриє проти себе справу за ухилення від сплати податків.
Якщо проаналізувати справи НАБУ, які уже направлено до суду, то в більшості випадків від початку розслідування до підозри проходить близько року, а той більше часу. І це пов'язано з тим, що складні економічні злочини і схеми не так просто розслідувати.
До прикладу, справи по Мартиненку НАБУ розпочало ще в грудні 2015 року і за 6 місяців встигли отримати понад 100 тимчасових доступів до документів, здійснити 49 обшуків, допитати понад 120 осіб, накласти арешт на 83 рахунки підприємств, скерувати 12 запитів про міжнародну правову допомогу в Австрію, Великобританію, Чехію, Швейцарію, Латвію, Литву, Казахстан, Таджикистан та Киргизстан. Проте цього було не достатньо для підозри самому Мартиненку, яку було пред'явлено в урановій справі ще через рік.
Так само далеко не завжди швидко вдається знайти підозрюваних у вбивствах (хоча тут нардепи зробили виняток і дозволили не закривати справу у разі недотримання строків після підозри), тероризмі, відмиванні коштів. Яскравим прикладом є "справи Майдану", які почали направлятися в суд на третій рік розслідування і які, за новим КПК, всі можуть бути закриті.
У новій редакції Кодексу нардепи, звичайно, передбачили механізм продовження строків – за рішенням суду. Якщо зараз це вирішує прокурор, то після вступу в дію нової редакції Кримінального процесуального кодексу це буде робити слідчий суддя. При чому, прокурор має не тільки переконати суддю продовжити строк, але й одразу визначитися із кінцевим терміном завершення розслідування. У разі, якщо суд не ухвалить рішення про продовження строку, справа має бути закрита або ж направлена до суду з обвинувальним актом.
Слідчі судді з незалежних арбітрів перетворюються в "золотих тельців", які на власний розсуд оцінюватимуть роботу цілих слідчих департаментів та органів. Наприклад, саме вони, а не норми закону, визначатимуть "особливу складність провадження" чи його "вийняткову складність" для ухвалення рішення про продовження строків.
Відмова слідчого судді в продовженні строків оскарженню не підлягає. Це, фактично, нівелює всі зусилля, дії та докази, які були зібрані у справі; зводить її нанівець. Якщо у слідчого недостатньо назбиралося доказів за 6 місяців, він буде змушений або закрити справу, або бігом пред'являти підозру та направляти її до суду, де вона точно розвалиться.
Якщо нова редакція Кримінального процесу таки вступить в дію, потреба створення антикорупційного суду із новими та чесними антикорупційними суддями, в тому числі – слідчими, радикалізується.
Друга частина правки Лозового виписана суто для приборкання Антикорупційного бюро.
Так, нова редакція КПК чітко визначає, що слідчий чи детектив для обрання запобіжного заходу (взяття під варту, наприклад), арешту майна, відсторонення, проведення обшуків може звертатися в суд тільки за місцем реєстрації органу досудового розслідування. Для НАБУ це – виключно Соломянський суд, де детективи нещодавно зловили помічника судді, який відстежував їх клопотання та передавав цінну інформацію адвокатам підозрюваних.
Зрозуміло, що контролювати провадження НАБУ через один єдиний суд буде значно простіше за допомогою таких от помічників, численних працівників канцелярії, апарату та самих суддів.
Водночас, інші правоохороні органи – місцеві управління поліції та прокуратури – є окремими юридичними особами і зможуть звертатися зі своїми клопотаннями до судів за місцем реєстрації.
Це – іще один залізобетонний аргумент на користь антикорупційних судів.
Новими нормами пропонується також заборонити слідчому повторно звертатися до суду за дозволом на обшук без нововиявлених обставин після того, як суд уже раз відмовив. Тобто, якщо суддя відмовить слідчому неправомірно, то йому треба буде шукати якісь додаткові обставини для отримання дозволу на обшук. За цей час і доцільність обшуку може зникнути, і докази, які можна віднайти, і самі злочинці.
Ще однією загрозою є можливість оскарження підозри – повернення в український КПК Радянського рудименту.
Підозра пред'являється тоді, коли правоохоронний орган зібрав на свій розсуд достатньо доказів аби вказати на конкретну особу, запідозрити її у злочині. Після підозри розпочинається процеси обрання запобіжних заходів та арешту майна через суд. Поки суд вирішуватиме питання скасування підозри, зависнуть і запобіжні заходи з арештами майна підозрюваного, що також дасть змогу убезепечити награбоване або приховати докази.
Зміни торкнулися і проведення експертизи. Вони передбачають, що експертиза у кримінальній справі може бути призначенна лише судом і робити її можуть тільки державні експерти. Подібні новації точно не сприятимуть швидкому розслідуванню в умовах таких обмежених строків, а також позбавлятимуть сторону захисту і потерпілого оперативного механізму фіксації порушення за допомогою експерта.
Це також може призвести до перевантаження державних експертів, неякісних поспішних висновків та закриття справ через неможливість своєчасного проведення експертизи, а також контроль експертів з боку вертикалі влади.
Проголосовані вчора зміни набувають чинності з моменту початку роботи Верховного суду. Дата буде визначена обраним Пленумом ВСУ та опублікована в "Голосі України".
Зміни торкаються усіх справ, які перебувають на стадії розслідування зараз. Тобто одразу від початку роботи ВСУ кожен підозрюваний убивця, терорист чи корупціонер зможе закрити справу через сплив строків або скасовувати свою підозру і почати переховуватися від правоохоронних органів.
Що це, як не державна зрада?
%22%7D]17 жовтня під Верховною Радою будемо це виправляти. До вимоги великої політичної реформи додається конкретний ультиматум: скасувати "правку Лозового" до Кримінального процесуального кодексу України.
У який спосіб це зробить влада – їх проблема. Безкарно перетнути цю межу не вдасться.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
