Дістали, або початок цензури?
Не знаю як кому, але останнім часом все частіше починаєш помічати, що демократія – єдине, що вдалося здобути нам, українцям, в результаті помаранчевої революції – потрошку змінюється цензурою, можливо, це ще навіть не цензура, адже ще не усюди присутні ланцюжки впливу.
Це стосується ЗМІ, навчальних закладів, чого завгодно. І, якщо раніше суб'єктивна подача інформація була поодиноким випадком, то початок 2009 року побив усі рекорди.
Може дарма Юлія Володимирівна цілих 8 годин спілкувалася з Путіним?
І справа навіть не в тому, що політики нахвалюють свою роботу, підписані ними контракти і критикують інших усілякими правдами і неправдами – по суті це їхня робота: отримати будь-якою ціною підтримку серед населення.
Образливо, коли з екранів телебачення, з вуст прес-служб вищих органів виконавчої влади звучить брехня. Чиста, відверта, цинічна брехня. Тим більше причини цієї брехні абсолютно не логічні, вона не принесе жодних дивідендів тому хто збрехав, ані політичних, ані репутаційних, ані фінансових.
Як людина, яка більше півроку, в свій час, співпрацювала з БЮТ, знаю яка там чітка дисципліна та слухняність. Якщо хтось не виконував завдання, або не слідував лінії партії, його жорстко карав партійний апарат, в особі Олександра Турчинова та Ярослава Федорчука.
Але сама реакція на публікацію внутрішнього листа є занадто дивно істеричною. У Кабміні одразу запевнили, що ніяких листів міністр фінансів не пише, а сам лист – сфальсифікована провокація. Зрозуміти це словосполучення нажаль під силу не кожному. Тобто хтось сфальсифікував провокацію? Значить це не була провокація насправді, бо вона була фальшива.
Офіційно же сам Віктор Михайлович не спростував, що цей лист – точна копія оригіналу, але спростував, що цей лист потрапив в ЗМІ від нього – "Я не знайомий з публікацією в інтернеті... Факт вчорашньої публікації я розцінюю як провокацію". Тобто, це свідчить про те, що він просто не хотів, щоб цей лист був опублікований.
Окрім істеричного крику, що це провокація – жодних дій з боку Кабміну не було. Вони навіть не вимагали спростувати цю інформацію.
Але лякає інше, у Кабінеті міністрів звернули уваги на те, хто, коли і як опублікував, написав, сфальсифікував листа... але не звертають уваги на проблеми, висвітлені в ньому. А вже наступного дня ввечері, в середу, починають ходити чутки, що новим міністром фінансів призначили Сергія Тигіпко.
Правильна логіка? Якщо міністр попереджає про проблеми, значить його потрібно зняти, і проблем не буде? Якщо підзвітне міністру відомство не приносить коштів, і не розмитнює газ, його потрібно зняти, і повернуться доходи, і газ розмитниться?
Юліє Володимирівно, ви не те лікуєте! Якщо рівень споживання впав в рази, то ані Хорошковський, ані хто інший не принесе 110% плану. Якщо газ належить РосУкрЕнерго, то в цьому теж винна не митна служба.
Якщо Олександр Турчинов постійно ознайомлюється зі службовими доповідними записками міністра фінансів, не можна казати "що міністр таких доповідних ніколи не пише". Можна суб'єктивно подавати інформацію, але не можна називати чорним біле.
Правда не завжди десь посередині. Якщо один каже, що 2*2=4, а інший, що 2*2=8, то це не означає, що 2*2=6.
А цій країні сьогодні потрібна справжня правда, як ніколи.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
