7 травня 2013, 10:04

Ідіотизм та ТВі

Ситуація навколо ТВі – це суцільний ідіотизм, який немає нічого спільного ні з адекватністю, ні з журналістикою, ні з професіоналізмом, ні з опозиційністю.

http://www.pravda.com.ua/articles/2013/05/3/6989337/

Автор цієї дуже заангажованої статті – цілком слушно стверджує, що опозиція набагато більш залежна від влади та популістична, ніж того б хотілося б виборцям.

Так само і журналісти набагато більш популістичні та меркантильні, ніж вони хочуть намагатися здаватися.

В Україні довгий час існувала певна професійна толерантність, коли журналісти УП з повагою ставилися до журналістів газети "Сегодня", або журналісти ТВі до журналістів "Інтера", і навпаки.

Тепер ця толерантність порушена, і далеко не на користь звільнених 31 журналіста. Замість того, щоб продовжувати займатися професійно власною справою – вони почали гратися в політику.

І саме сумне, що аби створити власний новий проект – адже іх розрекламована витівка зі збором коштів через ФБ не реальна – їм, як це не прикро, доведеться теж йти до великого бізнесу і просити гроші. І це нормально, інакше в Україні журналістика не робиться.

В Росії так само – "Дождь" – це звичайний бізнес-проект, який заробляє гроші на опозиційності (так само як і відео-блог "Гражданін Поет"), але ніхто не кричить там про те, що вони є взірцями чесності та прозорості – вони намагаються професійно робити свою роботу, розуміючи та використовуючи свої переваги у боротьбі за глядача.

Так само і був ТВі для Кагаловського і Гусинського – бізнес-проект, за рахунок опозиційності якого вони хотіли повернути собі вплив та вагомість на пострадянському просторі.

Незалежність інформаційного ресурсу завжди залежить від журналістів та редакторів, які на ньому працюють. У крайньому випадку – можна підписати жорстку редакційну політику, як це зробили на "Ехо Москви", і жоден власник не має права втручатися у внутрішній продукт каналу.

До речі, як і "Ехо Москви" – "ТВі" міг би стати зручним майданчиком для влади – зібрати всіх професіоналів в одному місці – там від них буде менше шкоди. Але не став. І як виявилося, там працюють не професіонали, а політики.

Журналісти, що звільнилися програли в перший день – замість того, щоб висунути умови збереження редакційної політики, вони висунули умови звільнення нового менеджменту та допуску до ефіру з метою всього-навсього оголосити свою ультимативну заяву: знайдіть різницю в цій іх позиціі та переговорній позиціі Кагаловського? Вони розпочали відкритий конфлікт і насьогодні складається стале враження що Катеренчук з Кагаловським відіграють в цьому не останню роль – хіба не соромно було сказати про це, а не виступати з більшовицьким "хто не з нами – той проти нас"?

Тобто вони самі відмовилися від можливості продовжувати якісно виконувати свою роботу. І тепер замість того, щоб робити новини про важливі події та аналізувати їх (ймовірну приватизацію ГТС, переговори з ЄС щодо візового режиму, новий бюджет) – вони почали робити новини про себе і про ТВі.

Мені як глядачу – все рівно хто буде власником каналу – але на поверхні є лише питання:

- За останні рік-два на ТВі закрилися найбільш цікаві та популярні програми, а "Знак оклику" залишався тільки за рахунок незалежності окремоі редакціі від Катеренчук?

- Старий власник вів активні переговори про продаж каналу, та намагався використовувати журналістів для тиску на потенційних покупців (замовний матеріал проти Хорошковського) – чому всіх це влаштовувало?

- Новий директор робив одну з кращих розслідувальних програм на українському телебаченні, які заслуги у старого директора?

- Жоден з працівників, що звільнилися – не стали просити про просте продовження власної праці – хіба не це має бути щирою метою?

- Чому ж ці журналісти всі мовчали, коли сюжети знімалися з ефіру та існували табу на певні теми, тоді їх все влаштовувало?

- Як можна стверджувати, що канал придбав Арбузов, не маючи документів? Так можна і суд програти. Наприклад, автор цих рядків, чув версію, що Арбузов може придбати цей канал (він же не міг купити його у Княжицького, як всі стверджують, адже той не є власником), після завершення потенційного конфлікту, але не такий простий Княжицький, як здається.

- Журналісти що страйкують опустилися до особистих образ та приниження. Тепер як їм тиснути руки тим, хто знаходиться осторонь конфлікту?

- Чи має право центральний інтернет-ресурс країни так жорстко займати єдину сторону?

powered by lun.ua

Почему мы опять наступаем на те же грабли?

21 ноября 2004 года. Десятки, сотни людей собираются на Майдане Независимости. Еще не смонтировали сцену, координаторы не раздали удочки с оранжевыми флагами и не привезли звуковую аппаратуру...

''Чим менше річ може сказати, тим вона досконаліша''

Київський Революційний О***нний Театр, або скорочено КРОТ готує новий проект – "Андрій Вархола. Вигадка". Чому саме Енді Уорхол? Спробую пояснити...

Дождались темников Кремля или ''почему важно не продаться русским''

В этой стране и на этом рынке возможно все. Но, дорогие друзья и коллеги, бл***вать с русскими – это уже за гранью "добра и зла". Ни для кого не секрет, что Украина с Россией в состоянии экономической войны...

Ідіотизм та ТВі

Ситуація навколо ТВі – це суцільний ідіотизм, який немає нічого спільного ні з адекватністю, ні з журналістикою, ні з професіоналізмом, ні з опозиційністю...

Щодо Британського власника ТВай розпочато процедуру примусової ліквідації

Поки Микола Княжицький публікує витяги з реєстру, а журналисті "розслідування" щодо ланцюжка власників (які в принципі не є доконаним доказом зв"язків), чомусь всі пропустили дуже цікаву річ...

Як перемогти в Києві, або про користь праймеріз

Якщо грати з шулером за його ж правилами, то в тебе немає шансів на перемогу. Але опозиція вперто продовжує грати на полі Партії Регіонів і за її ж правилами...