Регіонали скуповують голоси за впровадження 10% податки з валюти. Навіщо?
Вже декілька скликань Верховної ради нікого не дивує, що депутатам платять за голосуванням. І навіть величезні цифри за одіозні проекти, на кшталт мовного, чи ратифікування газових угод нікого не лякають.
Велика кількість депутатів приймає ці гроші, адже після пари таких раз можна закінчувати працювати до кінця життя.
Але остання ситуація, здається, не лізе ні в які ворота. За словами наших джерел у НБУ та ВР, регіонали пропонують за голос підтримки законопроекту "Про 10% валютний збір" по 500 тисяч доларів.
Опустимо розмови про корупцію та мораль, з цим все давно все ясно.
Виникає інше питання. "Де точка прибутковості?". Тобто, якщо платять за лобістський закон, чи політичний, зрозуміло, що той хто платять – планує відбити свої інвестиції. Just business.
Але ця ситуація вже пахне маразмом. Допустимо, що "сім'я" планує перевезти весь готівковий ринок у власні конвертаційні центри. Тоді б така скупка голосів мала б економічний зміст. Але фокус в тому, що для монополізації ринку не потрібно проводити такий закон через парламент.
До речі, якщо якийсь депутат візьме (а візьмуть, повірте) гроші за свій голос, він зможе не тільки покласти ці кошти на депозит і жити на відсотки, а ще й отримає додатковий заробіток. Відкриє, наприклад, громадську приймальну на інститутській, куди не зможе прийти податкова чи прокуратура, і міняти долари на гривню і назад всім охочим.
Якщо б депутати хотіли поповнити грошима ПФ, то можна було б просто цю суму (скільки там голосів не вистачає – 50? Тоді це 25 мільйонів доларів) – перевести напряму до ПФ. За такий благодійний внесок, думаю, набралось би 226 голосів "за".
Впливати на курс гривні? Не смішіть. Просто 90% ринку перейде в тінь. Навіть, коли напередодні виборів гривня дешевшала до 8,22 за долар і в банках був дефіцит валюти, на чорному ринку її спокійно можна було придбати.
Так от, питання залишається відкритим. Який сенс у такій вартості законопроекту? Чи грошей настільки забагато, що можна будь-яку навіть законодавчу дурницю купити.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
