Дурні та бідні
Олег Коцарев написав гарну статтю про дотримання авторських прав в Україні.
Частину озвучених тем я також піднімала, але рік тому в іншій статті про способи обману видавців, письменників і читачів.
В статті Олега Коцарева симптоматичною мені видалася цитата анонімного (на жаль) видавця:
Ось якби вдалося досягти підйому ринку такого, як він є, тобто зробити, щоб українці стали купувати більше книжок, якось розрекламувати читання, підтримати все це піаром, і прибутки видавництв зросли, то на певному етапі та за умов тимчасових податкових пільг ми змогли би перейти на рейки цивілізованого бізнесу, в тому числі й у сфері авторських прав.
Що це означає? Що цей анонімний видавець буде сидіти та чекати з моря погоди, поки все не стане відносно добре. Тарас Прохасько якось вжив чудове словосполучення "лагідне сидіння" – думаю, його цілком доречно тут вжити для опису ситуації, що склалася.
