ТГШ: День народження

9 березня, тобто вчора, прогресивне людство згадувало про день народження Тараса Шевченка. Сьогодні, напевно, думають про його 151 роковини з дня смерті.

Вчорашній пам'ятний день для мене став особливим. Вкотре побачила, як легко спадщина Тараса Шевченка надається до переосмислення. Тобто митці справді можуть вийти за межі канонічного суворого портрета та погратися.

Наприклад, вчора на концерті гурту "QUARPA" солістка Ірена Карпа виступила в несподіваному та симпатичному костюмі. Тут і переосмислений кожух, і смушева шапка, і вуса...

Зверніть увагу: тут є не тільки карнавальне начало. Завдяки Ірені Карпі на сцені постав молодий, творчий, вітальний, повний енергії образ Тараса.

(фото Алекса Заклецького)

Власне, свого часу і сам Тарас Шевченко грався в перевдягання. Наприклад, коли почав відрощувати собі вуса, як у сліпих кобзарів (до речі, спасибі Юрію Макарову за серіал "Мій Шевченко" та цю дотепну здогадку).

Звісно, багатьох людей відверто дратують спроби по-новому подивитися на старих пророків і героїв. Консервативний погляд будь-яке новаторство розцінює як блюзнірство.

А я собі думаю, що вічно молодий Тарас Шевченко десь на своєму персональному Парнасі щиро сміється над цими баталіями. Він – точно з тих, кого неможливо "зловити" раз і назавжди.

До речі, в тему мені трапився чудовий вірш Сергія Жадана – надибала в його повному зібранні поезій:

Тарас Григорович Шевченко

Зітхнув поважно й непричетно

Дістав годинника старого

І рушив повагом в дорогу

Він йшов врочисто тихим містом

В пивницях пиво пив імлисте

Стріляв цигарки в перехожих

Такий живий такий несхожий

Він врешті втік із постаменту

Свого діждавшися моменту

Тому блукав такий колючий

І серце билося хвилююче

Дівчата пахощами вкриті

Прохали в нього закурити

Їм одвічав не вельми чемно

Тарас Григорович Шевченко

Він врешті втік із цього міста

Він зник із сяючого місива

І в черешневій квітній піні

Його зустріли перші півні