12 лютого 2009, 22:56

Комісія з національної порнографії: перезавантаження

Впродовж останніх місяців про Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі не чув хіба що мертвий. Те, що діяльність цього високодостойного інституту, який підпорядкований Кабінетові міністрів, активізувалася якраз у період загострення політичної і економічної кризи, наводить на думку, що когось навідала геніальна ідея, чим зайняти зуби журналістів і, як зволив колись сформулювати гуманітарний віце-прем'єр Табачник, "вузького прошарку" інтелігенції, щоб менше ворушили тему невтомної праці уряду.

Тому я якось не дуже й переймався цією "гавкаючою будкою", про яку її голова, високоповажаний Василь Костицький, виступаючи недавно в програмі "Культурний фронт", із тремою в голосі й невинністю в очах розповідав, що вона є органом виключно "дорадчим" і нікого карати не може. Тобто може лише так по-батьківськи пощипати за щоку і шепнути на вушко, мовляв, "руки на ковдру!".

Не переймався, аж поки сьогодні на "Телекритиці" не натрапив на волання, що найновішу книгу лауреата Шевченківської премії Олеся Ульяненка "Жінка його мрії" видавництво вилучає з продажу згідно з висновком Експертної комісії про те, що книга є порнографією. Бо книжок з продажу "за мораль" у нас, здається, ще не вилучали.

У цій історії абсурдно все. Досить хоч би побіжно перечитати експертний висновок комісії, і життя почне здаватися суцільним цирком Монті Пайтона. Як твердить незграбно перекладене російське Інтернет-джерело, яким керується у своїх висновках (!) поважна комісія, порнографічний твір визначається за "відсутністю елементів художності у вмісті матеріалів, що претендують на розкриття інтимної сфери людини". Тут же експерт В.О. Ковальська твердить, що книжка Ульяненка, який належить до "кАгорти сучасних відомих письменників-постмодерністів", написана "вишуканою мовою класичної літератури", та ще має "сюжет, композицію та художні засоби, притаманні характерному авторському стилю". Здавалося б, книжка Ульяненка врятована від публічної ганьби. Але ж ні – якраз навпаки (я не стримаюся, щоб не навести повністю це геніальне речення з висновку): "Художня мaйстepнiсть, мoвнa виpaзнiсть aвтopa може cприяти спонуканню негiдниx iнстинктiв у читачa, щo дaє пiдстaви визнaти їх порнографічними". (Так, порнографічних інстинктів у членів комісії справді – греблю гати). Але за логікою достойних чиновників, виходить так: що краще пише автор, то порнографічнішою є його порнографія. З таким підходом у нас скоро мали б заборонити добру третину світової літературної і кінематографічної класики.

Крім сексуальних сцен, у творі присутні ще й інші натуралістичні речі, які, на думку комісії, ображають моральність пересічного українського громадянина: наприклад, сцена "убивства бомжа". Свідком подібної сцени в нашій веселій дійсності може стати кожен із нас, але в книжках про таке писати – зась! Не для того вона – фабрика нашої з вами духовності, щоб опускатися до "натуралістичних описів".

Проте не менш дивною мені у всій цій ситуації видається й поведінка видавництва, яке, мовчки проковтнувши "висновок" комісії, поквапилося написати листа авторові й повідомити про вилучення накладу з продажу і скасування завтрашньої презентації книжки. Воістину, для підставленої щоки завжди знайдеться рука, яка вдарить.

Справа з книгою Ульяненка, незалежно від того, як вона закінчиться, – попередження для нас усіх. Бо варто пам'ятати, що середньовічна інквізиція також була органом майже винятково "дорадчим" і не бруднила свої рукавички кров'ю єретиків. Для цього були інші "чиновники".

Не маю особливих надій, що Експертна комісія займеться нарешті якось більш корисною справою – наприклад, моральністю наших політиків і урядовців. Бо ще жодна тварина у світі не з'їла сама себе.

Можна обмежити свої сподівання. От, скажімо, торік відразу в кількох крамницях однієї великої книжкової мережі з'явилися відверто антисемітські і ксенофобські видання славнозвісної МАУП. Що, невже вони менше шкодять суспільній моралі, ніж роман Ульяненка? Чи, може, експертна комісія займається виключно "високою" літературою? Щоб не ображати свій смак?

Сподіваюся, презентація книжки завтра відбудеться, і з неї нікого не виведуть "під ескортом".

Як не перетворити Бучу на Діснейленд

Травма війни буде з нами ще впродовж десятиліть. Попри те, що війна на нашій землі триває вже вісім років, це – новий для нас досвід. Він новий через свою масштабність (в той чи інший спосіб травмованою є абсолютна більшість населення України) та глибину (після Другої світової війни на наших землях не вчинялися воєнні злочини такої жорстокості та повсюдності)...

"Свобода вже наша, бо ми її захотіли". Відкритий лист молодої болгарки до молодого українця

Мене звати Марія Спірова. У січні завдяки програмі Global Conversation на каналі "Євроньюз" я познайомилася з 16-річним українцем на ім'я Тимур, який живе у Києві...

Чому ми переможемо

1. Влада зараз слабка, як ніколи. По суті, зараз єдина її ударна сила – "Беркут", спеціально натреновані пси режиму. Проте підготовані і організовані вони так само паскудно, як і решта українських "правоохоронних органів"...

"Прачечная, прачечная... Міністерство культури!"

Є такий анекдот радянського часу. Виставка живопису в Парижі, до дверей підходить Пікассо, і раптом виявляється, що він забув своє запрошення...

Про ех.ua і конотопську АРХІВідьму

Моя знайома недавно повернулася з однієї північноафриканської країни і розповідала, як місцеві громади вирішують там свої господарські проблеми...

Ще раз (востаннє) про ''совкобандерівців'' і ''совкорегіоналів''

"Задля об'єднання України "Свобода" готова співпрацювати з Партією регіонів. Про це сьогодні, 11 листопада, під час прес-конференції "Як об'єднати Схід і Захід" розповів секретар Львівської міської ради, "свободівець" Василь Павлюк...