8 вересня 2025, 12:53

Незалежні медіа як ключовий елемент демократичного суспільства і національної безпеки держави (інтервʼю для французького видання ''Le Diplomatе'', ч.5)

"Свобода преси – це основа життя будь-якої життєздатної демократії."

Венделл Вілкі

Початок: Стратегія виживання та миру Європи і роль України | Мирний план (інтервʼю для французького видання ''Le Diplomatе'', ч.1)

Продовження.

Нова архітектура міжнародної безпеки та коаліційна армія європейських демократій'' (інтервʼю для французького видання ''Le Diplomatе'', ч.2).

Безпека Європи починається з України (з інтервʼю для французького видання ''Le Diplomatе'', ч.3)

Про стратегію будівництва демократії в Україні. Три закони демократії (з інтервʼю для французького видання ''Le Diplomatе'', ч.4)

Le Diplomatе: Як можна поєднати захист національної безпеки зі збереженням вільного і плюралістичного медіапростору?

Ігор Смешко: Як ми вже говорили, згідно із законами демократії такі її базові принципи, як виборність органів влади, їхня підзвітність і відкритість, свобода слова і рівність громадян перед законом є можливими лише за умови відокремлення одна від одної трьох державних гілок влади: законодавчої, виконавчої і судової. А також за умови існування четвертої, недержавної гілки влади – незалежних і фахових засобів масової інформації (ЗМІ). Таким чином, наявність неолігархічних і непідконтрольних владі ЗМІ є основою для існування демократичних інститутів влади і громадянського суспільства.



Важливо завжди пам'ятати, що кожна країна заслуговує на той уряд, який вона обирає. А без незалежних ЗМІ, які мають берегти вільний багатоканальний і плюралістичний медіапростір, – хто ще зможе донести до виборця правду про справжні фахові і моральні якості кандидатів до влади?

Можна стверджувати, що якість політичної еліти в країні прямо залежить і від якості ЗМІ та експертного середовища. Перш за все – від експертів серед журналістів і політологів. У разі неефективності уряду жертвою стає у першу чергу суспільство, а вони ж стають співучасниками неефективних дій влади і трагедій країни. Їх залежність, на прикладі України, від корумпованої влади і псевдо-демократичних кланово-олігархічних груп вже стала причиною потрапляння у владу спритних ділків, цинічних бездарів і говорунів-популістів.

На жаль, наразі в Україні переважна більшість ЗМІ залежить саме від них. Через відсутність незалежних і фахових ЗМІ наша партія також потерпає від цинічного ігнорування нашої присутності в Україні, замовчування наших успіхів і стикається з труднощами у протидії інформаційним атакам, брехні і чорному піару. Водночас рецепти для захисту національної безпеки будь-якої країни та збереження вільного і плюралістичного медіа-простору є загальновідомими. Професійні спецслужби і незалежні суди мають слідкувати за першим, а незалежні від протиправного впливу з боку влади і олігархів ЗМІ, разом із громадянським суспільством – за другим.

Le Diplomatе: Які конкретні ініціативи – у сфері медіа, законодавства чи освіти – Ви б запропонували для підвищення стійкості суспільства до фейкових новин та збереження авторитету фактів?

Ігор Смешко: На жаль, фейкові новини найбільше впливають на людей з невисоким рівнем освіти, культури і соціального захисту. Тих, хто не вміє аналізувати факти і бажав би мати прості відповіді на складні запитання. Хоча б для того, аби пояснити своє незадовільне становище провинами інших, а не своєю бездіяльністю у боротьбі зі справжнім злом. Для боротьби із фейковими новинами потрібно підвищувати, в першу чергу, політичну культуру виборців. Особливо – у демократичних країнах світу. Адже інформаційна політика є четвертою складовою державної сили – разом з економікою, армією і дипломатією.

Наприклад, однією з головних проблем сучасної України є те, що вона, маючи один з найбільш свободолюбних і працелюбних народів Європи і сильних професійних воїнів, майже втратила свою політичну еліту. Починаючи від часів незалежності, з 1991 року, ми традиційно обирали все гірші й гірші з професійної точки зору уряди, а наш виборець все більше і більше піддавався впливу фейкових новин та інформаційних маніпуляцій – як з боку провладних, так і з боку проросійських та олігархічно-кланових ЗМІ. Користуючись тим, що для українського люду, який до 1991 року не мав повноцінної державності понад триста років, чим простіший і доступніший, тим ближчий. Інтелігентність, освіченість, а тим більше вроджений аристократизм, відштовхують його і викликають у більшості "простого народу" недовіру, злість, заздрість і навіть ворожнечу.

Хіба не сприятливе середовище для чорного піару, фейкових новин та "інформаційного кілерства", якщо мета – не допустити до політичної влади кращі національні, професійні кадри і представників фахової моральної інтелігенції? За умов відсутності незалежних і професійних ЗМІ це стає всього-на-всього технічним питанням для політтехнологів на службі у діючої влади чи олігархічно-новофеодальних місцевих кланів.

Як боротися з такими явищами? Без державної підтримки освіти, науки і культури, нового просвітництва в університетах та школах і підвищення політичної культури виборців – "місія неможлива". Тим більше, що авторитаризм завдяки олігархам, навіть із середовища демократій, – вже стукає у двері. Держава має піклуватися про обмеження олігархічного впливу на ЗМІ, а засновані на ідеології демократії партії повинні виявляти можливі зловживання владних політичних сил, спрямовані на використання ЗМІ лише у власних політичних інтересах.

Для того ж, аби посилити стійкість усього суспільства, потрібні нові закони, які мають відповідати об'єктивно існуючим законам життя демократій. Адже форми демократій постійно розвиваються, змінюються і потребують відповідної корекції у нових умовах існування. Не забувайте – у ворожому оточенні авторитарних і недемократичних держав, а також ворожих до справжніх демократій – ідеологій. Однією з яких є і ідеологія ліберального глобалізму, яка по суті прокладає шлях до глобального авторитаризму шляхом поширення світового хаосу.

Згідно із сучасними законами демократії для її сталого і стійкого існування в країні потрібні мінімум дві системоутворюючі і віддані демократії парламентські партії. Які були б засновані на ідеології демократії, віддані верховенству права і процедурам її реалізації, а не на прихованому бажанні однієї з них узурпувати владу в країні. Використавши лише процедури і політичний популізм для будівництва політичної автократії.

Усього цього наразі бракує і в Україні. Відсутність таких парламентських партій – це відсутність ініціаторів і носіїв ідеології демократії і проукраїнської державної інформаційної політики. Як наслідок – відсутність незалежних і фахових засобів масової інформації, власники яких були б віддані ідеології демократії, а не власним корисним інтересам. Справжньою метою яких була б громадська позиція, а не її імітація для прикриття бажання самим проникнути до влади. Шляхом співпраці з діючою владою та олігархами, лише дозуючи частку правдивої інформації і маніпулюючи нею у власних недержавних інтересах...

Що ж стосується фаховості і стійкості органів державного управління, які повинні забезпечувати боротьбу з фейковими новинами, дезінформацією і навіть ворожою пропагандою, то вони повинні базуватися на законодавчо визначеній системі захисту позапартійних фахівців, які служать у відповідних владних структурах.

Тоді вони будуть захищені і звільнені від протиправного політичного впливу з боку тимчасово обраних чи політично призначених їм керівників. Адже саме вони, безпартійні і кадрові професіонали, мають берегти і захищати саме Конституцію і національні інтереси країни, а не політичну програму партій, які перемогла на останніх виборах. Вони є носіями інституційної пам'яті, фаховості і сталості національних традицій, а не нових політичної програм партій, які змінюються щоразу після чергових виборів...

Оригінал французькою мовою: https://lediplomate.media/2025/08/grand-entretien-colonel-general-ihor-smechko-partie-1/roland-lombardi/monde/russie-et-ukraine/

https://lediplomate.media/2025/08/grand-entretien-colonel-general-ihor-smechko-partie-2/roland-lombardi/monde/russie-et-ukraine/

Текст українською мовою: https://sylaichest.org/igor-smeshkostrategiya-vyzhyvannya-i-myru-yevropy-ta-rol-ukrayiny-interv%ca%bcyu-dlya-franczuzkogo-vydannya-le-diplomate-chastyna-1/

https://sylaichest.org/igor-smeshko-bezpeka-yevropy-pochynayetsya-z-ukrayiny-z-interv%ca%bcyu-dlya-franczuzkogo-vydannya-le-diplomate-ch-2/

#ЗМІ #СвободаСлова #НезалежніЗМІ #ІнформаційнаБезпека #ПротиФейків #ПолітичнаКультура

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Theses for a Plan and Strategy to Rebuild Ukraine (Part 1)

"No one will build a state for us if we do not build it ourselves, and no one will make a nation out of us if we ourselves do not wish to be a nation...

Тези до Плану і Стратегії Відновлення Економіки України (частина 3). Формула економічного зростання

Сьогодні, після 12-річного спротиву проти російської агресії і авторитаризму, уникнення прірви й відновлення сил держави і суспільства можливі лише за однієї, головної стратегічної умови – ВІДРОДЖЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ...

Тези до Плану і Стратегії Відновлення Економіки України (частина 2)

"Вірю, що здорова національна стихія змете з нашого тіла й заразу московського большевизму, а всі українські державники знайдуть шлях один до одного й, об'єднавшись під покровом одної керівної ідеї, у творчім пориві здобудуть і відбудують Україну" (Данило Скоропадський, український політичний і громадський діяч, син гетьмана Павла Скоропадського) Після розпаду Радянського Союзу економічного, воєнного, дипломатичного і інформаційного потенціалів України було достатньо для успішного переходу її економіки до ринкових відносин і розбудови в країні демократії...

Тези до Плану і Стратегії Відновлення України (частина 1)

"Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути" (В'ячеслав Липинський, "Листи до братів хліборобів") Щасливе майбутнє України можливе лише за умови її повноцінної інтеграції та перебування у загальноєвропейському цивілізаційному й культурному просторі – як невід'ємної складової спільноти демократичних країн Європи та світу...

Putin's 30-Year War and the New World Order

Europe's second "30-Year War" is ending, and the outcome is unclear. It is a catastrophe that could have been prevented if only... It began even before Putin took office, when he and his "siloviki" – the displaced and embittered components of Russia's military, intelligence, and security services – envisioned the reconstruction of the country's czarist and soviet empires and its domination of Europe...

30-річна війна Путіна і новий світовий порядок

Друга "30-річна війна" Європи добігає кінця, і її результат залишається невизначеним. Це катастрофа, яку можна було б запобігти, якби тільки...