Йду з журналістики
Я більше не редактор "Свідомо". Я взагалі вирішив піти з професії, який присвятив 18 років. Я хочу сконцентруватися на тому, без чого жодна професія в цій країні не буде професійна. Нам треба піднятися, викинути цю владу і – ще важливіше – нарешті заснувати державу Україна, якою можна пишатися.
Я більше не бачу можливості змінити стан справ як журналіст. Останні три роки я вірив в теорію маленьких справ. В поєднання журналістики і активізму. За цей час я організував більше мітингів, ніж підготував якісних текстів. Але перемог все одно в рази менше, ніж поразок. І тенденція – вниз. "Ніжинські робінгуди" сидять, "бізнес" Табачника на чому тільки можна в освіті, чи цинічні закупівлі МОЗу квітнуть... та Ви все знаєте. Розквіт журналістських розслідувань в країні ніяк не заважає її дерибану. Навпаки, дерибан набув небачених масштабів і досконалості. Я в принципі, розумію тих депутатів Київради, які думають, что і ідіот. "Розслідує, пікетує, в двері ломиться... Дурачок такой. А ми собі голосуємо".
Мені здається, за це варто переживати не лише журналістам. В цій країні так само неможливо бути ефективним адвокатом, правозахисником, міліціонером. Не кажучи вже про суддю чи прокурора.
Колись багато з нас вирішили: "Треба стати професіоналом, і з таких складеться нормальна країна". В середині 90-их я захоплено зайнявся фінансової тематикою. Дивився тоді на банківську систему як на кровотворну, яка розганяла еритроцити в жилах бізнесу різного розміру, що народжувався на уламках радянської економіки.
Але в результаті така держава утверджує бізнес лише однієї родини. І сотні, якщо не тисячі бізнесменів – у вигнанні. А інші – придивляються до плану Б.
У 2000-ому, коли рух "Україна без Кучми" подарував журналістиці термін "опозиція", я перейшов на тему політики. Як мене не відмовляла Юля Мостова:)), я вірив – справжня політична конкуренція стане локомотивом поступу усієї країни, буде піднімати нагору найкращих. Був Майдан, був "5 канал". Але в 2007-ому, навіть коли мене ще не відсторонили від ефіру, я зрозумів – ця держава піднімає нагору таких, чию політику нема сенсу описувати, а тим більше – поширювати їхні думки. Їх вичистити треба поганої мітлою, як гору сміття на струмку. І для цього людей треба не розважати шоу "Що Янукович відповів Тимошенко, а Ющенко – їм обом", а змусити замислитися, що ці політики роблять, а скоріше не роблять для нас усіх.
В 2008-ому створив "Свідомо". Зайнявся журналістикою розслідувань, насамперед в трьох найближчих до людей темах – здоров'є, освіта, правосуддя. Під час історії з книгарнею "Сяйво" усвідомив, що розслідування самі по собі теж не працюють. Зайнявся активізмом. А далі – я вже писав. Нічого не виходить за великим рахунком. Ти можеш бути або Іванушкою-дурачком (ну, добре, Дон Кіхотом). Або вбудуватися в гору сміття і шукати сенс в родині, розмірі будинку, вихованні дітей.
Тільки дітям тут жити же ж! Ми всі якщо не усвідомлюємо, то точно відчуваємо, що оця бикувата і одночасно жалюгідна держава, яка, як сказав бард, утворилася "на наших дряблих спинах" – вона невиліковна. Ніякими журналістськими розслідуваннями, ніякими громадськими кампаніями, тим більше ніяким особистим "я чесно роблю свою справу" її не зміниш. Треба або тікати з країни разом з дітьми, або будувати для них нову.
Зрозуміли це ж колись бостонські торговці чаєм, які викинули свої товари за борт, щоб відвоювати своїй країні незалежність.
Для мене це приклад, як треба діяти в подібній ситуації. Притому, що їм не давав нормально жити король Георг – лідер найбільш цивілізованої тоді країни світу. А ми живемо – погоджуємося з цим чи ні – по правилах Януковича.
Я хочу допомогти усім, хто розуміє – його треба арештовувати та судити. Хочу допомогти усім, хто розуміє – скинути владу мародерів замало. Треба спроектувати і домовитися про нові правила правила, причому такі, які дадуть нам можливості стрибка. Як американська Конституція допомогла диким землям стати світовим лідером. Хочу допомогти усім, хто розуміє – шлях до цього – системна і технологічна робота з людьми. Від двору до двору, від району до району, від міста – до міста.
Як буду годувати своїх чотирьох дітей? Це, як і безпека родини – дві речі, які найбільше мене турбують.
Вихід один – нам усім потрібна професійна революційна організація, яка буде здатна закумулювати і гроші, і людей, і силу, і ідеї для справді успішних перетворень. Буду робити все що зможу, щоб вона відбулася.
А новим редактором "Свідомо" стала його найкраща розслідувальниця Марія Землянська. Редакційний мейл для новин – info.svidomo@gmail.com, телефон – 050 441 70 50.
Величезна подяка усім, в кого вчився, з ким конкурував, і від кого отримував допомогу в моїй славетній професії. Від Михайла Коломійця, який, мабуть, іронічно, але привітно усміхається з неба. І до людини, яка в останнє "навела" на беззаконне святкування дня народження Гереги.
Дякую, друзі! Просто я більше не вірю, що це можна змінити текстами.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
