1 липня 2013, 14:07

Йду з журналістики

Я більше не редактор "Свідомо". Я взагалі вирішив піти з професії, який присвятив 18 років. Я хочу сконцентруватися на тому, без чого жодна професія в цій країні не буде професійна. Нам треба піднятися, викинути цю владу і – ще важливіше – нарешті заснувати державу Україна, якою можна пишатися.

Я більше не бачу можливості змінити стан справ як журналіст. Останні три роки я вірив в теорію маленьких справ. В поєднання журналістики і активізму. За цей час я організував більше мітингів, ніж підготував якісних текстів. Але перемог все одно в рази менше, ніж поразок. І тенденція – вниз. "Ніжинські робінгуди" сидять, "бізнес" Табачника на чому тільки можна в освіті, чи цинічні закупівлі МОЗу квітнуть... та Ви все знаєте. Розквіт журналістських розслідувань в країні ніяк не заважає її дерибану. Навпаки, дерибан набув небачених масштабів і досконалості. Я в принципі, розумію тих депутатів Київради, які думають, что і ідіот. "Розслідує, пікетує, в двері ломиться... Дурачок такой. А ми собі голосуємо".

Мені здається, за це варто переживати не лише журналістам. В цій країні так само неможливо бути ефективним адвокатом, правозахисником, міліціонером. Не кажучи вже про суддю чи прокурора.

Колись багато з нас вирішили: "Треба стати професіоналом, і з таких складеться нормальна країна". В середині 90-их я захоплено зайнявся фінансової тематикою. Дивився тоді на банківську систему як на кровотворну, яка розганяла еритроцити в жилах бізнесу різного розміру, що народжувався на уламках радянської економіки.

Але в результаті така держава утверджує бізнес лише однієї родини. І сотні, якщо не тисячі бізнесменів – у вигнанні. А інші – придивляються до плану Б.

У 2000-ому, коли рух "Україна без Кучми" подарував журналістиці термін "опозиція", я перейшов на тему політики. Як мене не відмовляла Юля Мостова:)), я вірив – справжня політична конкуренція стане локомотивом поступу усієї країни, буде піднімати нагору найкращих. Був Майдан, був "5 канал". Але в 2007-ому, навіть коли мене ще не відсторонили від ефіру, я зрозумів – ця держава піднімає нагору таких, чию політику нема сенсу описувати, а тим більше – поширювати їхні думки. Їх вичистити треба поганої мітлою, як гору сміття на струмку. І для цього людей треба не розважати шоу "Що Янукович відповів Тимошенко, а Ющенко – їм обом", а змусити замислитися, що ці політики роблять, а скоріше не роблять для нас усіх.

В 2008-ому створив "Свідомо". Зайнявся журналістикою розслідувань, насамперед в трьох найближчих до людей темах – здоров'є, освіта, правосуддя. Під час історії з книгарнею "Сяйво" усвідомив, що розслідування самі по собі теж не працюють. Зайнявся активізмом. А далі – я вже писав. Нічого не виходить за великим рахунком. Ти можеш бути або Іванушкою-дурачком (ну, добре, Дон Кіхотом). Або вбудуватися в гору сміття і шукати сенс в родині, розмірі будинку, вихованні дітей.

Тільки дітям тут жити же ж! Ми всі якщо не усвідомлюємо, то точно відчуваємо, що оця бикувата і одночасно жалюгідна держава, яка, як сказав бард, утворилася "на наших дряблих спинах" – вона невиліковна. Ніякими журналістськими розслідуваннями, ніякими громадськими кампаніями, тим більше ніяким особистим "я чесно роблю свою справу" її не зміниш. Треба або тікати з країни разом з дітьми, або будувати для них нову.

Зрозуміли це ж колись бостонські торговці чаєм, які викинули свої товари за борт, щоб відвоювати своїй країні незалежність.

Для мене це приклад, як треба діяти в подібній ситуації. Притому, що їм не давав нормально жити король Георг – лідер найбільш цивілізованої тоді країни світу. А ми живемо – погоджуємося з цим чи ні – по правилах Януковича.

Я хочу допомогти усім, хто розуміє – його треба арештовувати та судити. Хочу допомогти усім, хто розуміє – скинути владу мародерів замало. Треба спроектувати і домовитися про нові правила правила, причому такі, які дадуть нам можливості стрибка. Як американська Конституція допомогла диким землям стати світовим лідером. Хочу допомогти усім, хто розуміє – шлях до цього – системна і технологічна робота з людьми. Від двору до двору, від району до району, від міста – до міста.

Як буду годувати своїх чотирьох дітей? Це, як і безпека родини – дві речі, які найбільше мене турбують.

Вихід один – нам усім потрібна професійна революційна організація, яка буде здатна закумулювати і гроші, і людей, і силу, і ідеї для справді успішних перетворень. Буду робити все що зможу, щоб вона відбулася.

А новим редактором "Свідомо" стала його найкраща розслідувальниця Марія Землянська. Редакційний мейл для новин – info.svidomo@gmail.com, телефон – 050 441 70 50.

Величезна подяка усім, в кого вчився, з ким конкурував, і від кого отримував допомогу в моїй славетній професії. Від Михайла Коломійця, який, мабуть, іронічно, але привітно усміхається з неба. І до людини, яка в останнє "навела" на беззаконне святкування дня народження Гереги.

Дякую, друзі! Просто я більше не вірю, що це можна змінити текстами.

powered by lun.ua

Як вдалося захистити свободу слова

Віктор Шокін, Генпрокурор часів Петра Порошенка, поставив мене перед складним вибором. Він отримав вердикт Київського апеляційного суду, що мої слова про його корумпованість у трирічної давнини інтерв'ю журналістці Тані Даниленко є наклепом...

Що спільного у долях Андрія Антоненка та Романа Протасевича

Обурення, співчуття, думка "а якщо так зроблять зі мною" – думаю, це реакція багатьох на випробування, які переживає зараз білоруський опозиціонер...

Хто ще у павутині Медведчука?

Наскільки можна зрозуміти, відкриті Генпрокуратурою та Службою безпеки України записи розмов Віктора Медведчука з російським віце-прем'єром Дмитром Козаком були зроблені ще у 2015 році...

Наступне завдання – очистити Вищу раду правосуддя

Шана Президенту України за згоду ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва. Важливо не зупинятися. Упирі, по яких вдарили подібні рішення, цього вже не забудуть...

Як посилити Україну напередодні можливого російського вторгнення

Голова ключового суду вже 10 місяців під слідством у справі про створення організованого злочинного угруповування з числа найвищих суддів і....

Шухевич – у нашому Пантеоні. Крапка. Усі суперечки – історикам

Роман Шухевич був талановитим спортсменом, успішним бізнесменом, але обрав шлях воїна. І створив найкращу за історію України повстанську армію...