27 серпня 2007, 21:17

Про молитву за Україну

Повернувся в Київ якраз на свята. З дружиною, після медового місяця. Поліз в інтернет дізнатися новини – і одразу ж втрапив на тему "молитви за Україну". Винуватими чомусь виявилися УПЦ-МП. Просто парад штампів: "не хоче молитися за Україну", "московські попи", "антиукраїнські сили" та інша маячня.

- А ти знаєш, що ВОНИ не хотіли визнавати Голодомор? – упевнено переконувала мене колега по роботі, так і не відкривши надісланий їй лінк з офіційного сайту УПЦ-МП, де митрополит Володимир у пастирській промові засуджує Голодомор і комуністів.

- А ти знаєш, що ВОНИ всі працюють на КГБ? Чому ти з НИМИ? – питав мене знайомий, який вважає себе щирим націоналістом, через що іноді ходить в УПЦ-КП.



Я можу відповісти на це одне – не треба узагальнювати. Узагальнення веде до штампів. Як наслідок, одні замість Бога починають любити Русь Святую і в церкві для них важливішою за все інше стає ікона Царственних Мучеників або взагалі наявність у продажу диска "Гімни імператорського флоту". А для інших наявність вишитих рушників довкола ікони важливіша від самої ікони і молитовних почуттів, які вона має викликати.

За цими світськими прагненнями і перші, і другі бачать у своїх супротивниках штампи – замість людей, які хоч і є грішними, але мають у собі маленьку часточку Бога. І перші, і другі хочуть використати Церкву у світських цілях – для розбудови України, приміром. Або Вєлікой Россіі.

Зібрання у Софії 24 серпня – одне з таких світських прагнень. І найбільша у світі православна церква – УПЦ-МП – може проігнорувати його. І молитися самій за Україну, що й було зроблено.

Церква – це живий організм, в якому поєднуються найрізноманітніші течії – від алармістських антиамериканських об"єднань громадян до священників, які не проти створити помісну церкву, повернувшись до Константинопольського патріархату. Побачте в цьому організмові живих людей. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ з ними. А якщо хочете молитви за Україну, то помоліться самі. Щиро.

До речі – у нас на весіллі було 80 чоловік друзів і родичів. Серед них є сім"я вірних УПЦ-МП, яка щиро бажає повернення України під скипетр освіченого православного монарха. Були націоналісти, які ратують за єдину помісну. Але вони не кричать один на одного штампами а-ля "московські попи" і "анафема натівським запроданцям". Вони говорять і сперечаються. І слухають одне одного.

Зрештою, дивно, було б, якби вони не слухалися – дехто з них навіть родичами один одному доводиться.:))

powered by lun.ua

Кровь. 2015

За последние полтора года я видел смерти на Майдане, на войне и в тылу. Но самым страшным и пронзительным остается похорон Славы Веремия на Лесном кладбище в феврале 2014 года...

Прощання з Всеволодом Нестайком – вівторок, 19 серпня, 13:00

У будинку Спілки письменників, вул. Банкова, 2....

Кров. 2014

22 лютого Славі Веремію було би 33 роки. А його закопали в пісок на Лісовому кладовищі. Колесніченко не чув, як його мама голосила над труною...

Міліція знайшла в ''Пори'' тротилові шашки, детонатори, цвяхи і Януковича

З огляду на новину про те, що міліція знайшла у Фемен пістолет, гранати і Путіна, варто згадати новину 9-річної давнини: Міліція знайшла в "Пори" тротилові шашки, детонатори, цвяхи і Януковича...

Одеські депутати не забороняли прапор і герб України:))

Політикани в Одеській міськраді у прагненні відволікти виборців від соціально-економічного стану в країні заборонили "символіку ОУН-УПА". Так сьогодні повідомив УНІАН...

Почему историки не хотят иметь дела с Колесниченко

Севастопольский "регионал" Колесниченко делает вид, что не понимает, почему западные историки возмущаются тем фактом, что Колесниченко перепечатал их работы...