Зима ще надовго

Змінив роботу – зі щоденної газети на тижневик. В рамках перехідної програми адаптації)) збігали з товаришами в гори. Там ще зима в усій її красі. Хоча в містах весна вже вступає у свої права (і не лишень номінально), то на висоті ще купа снігу – в кілька метрів.

І знаєте: там навіть тепліше, ніж у Києві.



Ми ходили на хребет Довбушанки – гору Ведмежик. Між смереками і буками снігу ще не багато...



...Зате трохи вище краю лісу іти було неможливо – провалюєшся по пояс, а іноді і по шию.



За 1500 метрами висоти сніг добряче сфірнований, а йти доводиться в суцільній хмарі.



Потім хмари закінчуються.



Довбушанка з вершини Ведмежика



Тінь вершини Ведмежика на хмарах. Зверніть увагу, тінь людини на вершині має веселкову "ауру" – цей ефект у фізиці називається брокенська примара.



Ночівля у єгерській хатинці.



Андрій Небелюк, майстер гірських мандрівок



Василь Бучко, майстер гірського спорядження



Хребет Довбушанки з південного заходу (п"ята година дня)



Говерла (ліворуч) і Петрос (праворуч) з відрогу Ведмежика увечері.



Говерла і Петрос з того ж місця наступного ранку. Хмари опустилися і внизу раптом з"явилися траси Буковеля.



Спуск на перевал Столи



"Тут загинув воїн УПА стрілець Дуб. 1926-1946"



Хребет Довбушанки з Буковеля.



ФОТО: Ігор Клочан

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.