28 січня 2016, 15:28

''Доживем до понедельника'': від КСУ вимагають нових рекордів

Конституційний Суд примушують ставити все нові рекорди. Влада, скидається на те, уявляє себе жорстким тренером команди спринтерів в мантіях. До нових досягнень суддів примушують і тиском, і допінгом. Але вчора стало зрозуміло – "спринтери" почали пручатись.

Десять (10) суддів КСУ із тринадцяти (13), що ухвалювали Висновок у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України, яким президентські пропозицій визнані такими, що відповідають Конституції, скористались правом висловити свої "окремі думки". Така цифра – вже рекордна сама собою, бо вперше за часів існування КСУ, з'являється така кількість "окремих думок" щодо окремого рішення. Другим рекордом є сам зміст "окремих думок". Який свідчить про наступне: судді розуміють усі вади президентського проекту, невідповідність його окремих положень Основному Закону та дають особисту правову оцінку умовам, в яких проводиться нинішній конституційний процес.

До такого трагічного, без перебільшення, стану, КСУ доводили тривалий час. Але останній період, після Революції Гідності, виявився взагалі особливим. Насамперед варто згадати епопею, яка завершилась 16 червня 2015 року, коли КСУ оприлюднив свій Висновок N1-в/2015 у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України та суддів вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Цим рішенням Суд освятив пропоновані зміни до Конституції, визнавши їх такими, що відповідають вимогам Основного Закону. Але тут треба нагадати, що КСУ тягнув із розглядом майже півроку! І саме тоді вперше з'явилась переконлива кількість – (7) "окремих думок", які свідчили про те, що Висновок Конституційного Суду є певною мірою компромісом суддів із власною совістю, передовсім щодо оцінки "умов воєнного... стану", в яких зміни до Конституції України не можливі.

Далі – більше... Суддів "попросили", мабуть, розглядати усі "хотєлки" влади в авральному порядку. Що і відбувалось у липні 2015 року. Під час закритого засідання КСУ у форматі письмового слухання за 3 дні КСУ ухвалив Висновок у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Звичайно все і там було добре та конституційно. У цій справі рекордним був сам строк ухвалення рішення КСУ, а окремих думок – лише 4.

Нині, під час розгляду звернення Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), мабуть, люди дійшли вже майже до повного стану дисонансу між рішеннями, яких від них вимагають, та розумінням того, що зміст пропонованих "на освячення" документів, аж ніяк не досконалий.

От і прорвало.

Все це свідчить про те, що КСУ, на жаль, не дають працювати на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень. Саме в цей важкий історичний період, доля (за допомогою влади) послала Україні неоднозначний кадровий склад КСУ, де одна частина суддів перебуває під тиском кримінальних справ, друга – під тиском сумнівної процедури призначення, а третя просто віддано любить президента Порошенка.

І все ж, як бачимо, переважна частина цих поважних людей почала пручатись.

Тому "команду" вирішено підсилити. У терміновому порядку, майже вночі позавчора на президентському сайті з'явилися укази про призначення двох нових суддів КСУ. Учора ці поважні люди, разом з суддею КСУ, що був обраний ще 13 листопада 2015 року від судової гілки влади і 3 місяці не приводився до присяги, склали присягу, таким чином вступивши на посади.

Однак сьогодні президентський "рупор" у ВР – Юрій Луценко, після продавленого вкотре, не з першого разу, рішення про направлення до КСУ доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) – заявив, що таки саме на поточній сесії ВР має проголосувати за цей президентський законопроект 226 голосами. Чим послав КСУ сигнал – часу є до понеділка!

Це заявка на новий рекорд, однозначно!

Суддям не варто забувати про свій законний інтерес – презумпцію компетентності та доброчесності

Схоже, нескінченні реформатори судової влади щиро вірять, що їм в руки вклали щит і меч рідної держави. Адже і ухвалювані закони, і практика їх застосування доволі часто визначаються миттєвими політичними потребами...

''Недооголошена'' війна. Чому для нас важливо оголосити стан війни через агресію РФ проти України

Повернутися у публічній площині до теми щодо суті нерозривного зв'язку між розумінням збройної агресії РФ проти України у міжнародному праві і юридичним фактом оголошення Верховною Радою України за поданням Президента України стану війни через збройну агресію у національному конституційному праві, мене змусили декілька обставин останніх днів...

Дебати: виборчий процес має наповнитись сутісним змістом

І ще раз до теми дебатів. Декілька моїх попередніх тез з цього приводу. Перше. На сьогодні питання проведення передвиборних теледебатів за рахунок коштів Держбюджету під час проведення повторного голосування визначено статтею 62 Закону України "Про вибори Президента України" з урахуванням, звичайно, духу усіх статтей Закону, передовсім, обмежень передвиборної агітації...

Воєнний стан чи апогей правового хаосу, як складової політичної кризи?!

Починаючи із 2014 року я маю публічну позицію, яка полягає у тому, що в Україні, починаючи із моменту анексії Росією Криму, склалися всі підстави для введення воєнного стану...

Парубій і Ко пробили правове дно

У парламенті прийнятий, вибачте за відвертість, абсолютно дебільний закон про внесення змін до статті 6 Закону України" Про Центральну виборчу комісію" щодо збільшення чисельного складу ЦВК...

Україна і криза світового правопорядку: нові реалії. Чи розуміє влада тонкощі процесу?

13-го вересня розпочнеться 15-та Щорічна зустріч Ялтинської Європейської Стратегії (YES) "Майбутнє покоління всього". Попри загальну назву, учасники YES будуть дискутувати з дійсно актуального кола запитань: "Якими будуть завтрашні загрози суспільству, економіці та політиці? Які глобальні виклики чекають на нас? Яке майбутнє Сполучених Штатів, ЄС, НАТО, Російської Федерації? Як захистити демократію від маніпуляцій іззовні та як протидіяти дезінформації"...