29 серпня 2016, 19:14

Шанс на єднання. Хто зможе?

Останній тиждень перед початком нового політичного сезону стартував звичною інформаційною жуйкою. Ложкін втомився... Райнін – повний сил... Ложкін залучить інвестиції... Райнін зробить життя президента ще комфортнішим...

Ці глибоко вторинні речі крутяться інформпростором в якості топ-новин. Складається враження, що заміна глави АП – найважливіша для українського сьогодення подія.

На цьому тлі губляться і швидко забуваються дійсно доленосні явища...

Під час святкувань 25-ї річниці Незалежності України суспільство отримало цікавий позитивний сигнал, який, на подив, не набув широкого розголосу.

Маю на увазі Слово Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія на урочистому заході з нагоди Дня незалежності України. Ця вражаюча за своїм глибоким змістом промова, вважаю, багато в чому може стати поворотним моментом в українській історії взагалі, та одним із вирішальних факторів у встановленні миру в Україні на теперішньому етапі.

Ще донедавна в Україні УПЦ Московського патріархату вважалась одним із бастіонів "Руського міра". Сановники виховували паству цілком в дусі гібридної пропаганди патріарха Кирила, називаючи російську агресію "громадянською війною" та провокуючи протистояння всередині країни. Однак, 24-го серпня сталось те, на що ніхто, мабуть, і не сподівався. Відкрито і голосно, в присутності вищого керівництва держави та сановників інших церков, – зокрема, що найважливіше, Патріарха Філарета, -Митрополит Онуфрій фактично запропонував єднання навколо проукраїнських цінностей!

Слід нагадати кілька ключових меседжей Блаженнішого:

"Подарований Богом дар незалежності народу є так само цінним, як і дар людської свободи, який дається кожній людині при народженні. Цей дар свободи кожна людина цінує і оберігає, а не рідко готова віддати життя, аби його не втратити. Ціну свободи чудово знає й український народ, який протягом своєї історії пролив багато крові в боротьбі за Віру та Батьківщину".

"У ці часи буремних подій нам як ніколи важливо усвідомити необхідність єдності та любові до ближнього, а також відкинути чвари та забути образи. Усі ми хочемо бачити Україну сильною, могутньою та квітучою..."

"Сьогодні ми молимося за нашу Українську землю і наш народ, а особливо за тих, хто по-справжньому дбає та захищає Україну, і віримо, що Господь подарує нам мир і процвітання і зішле на всіх нас Своє благословення".


Очевидно, що справжній шок від цієї промови Онуфрія стався в Кремлі. Ще б пак – одним ударом зруйнована вся вибудувана російською пропагандою ідеологічна вертикаль. Не є таємницею, що саме релігійне розмежування – це одна з найважливіших складових "гібридної війни". "Спецоперації" на релігійно-духовному фронті – найболючіші та справді руйнівні для нашої держави.

Можна багато розмірковувати над тим, що саме призвело Митрополита Онуфрія до такого кроку – власне переконання, внутрішні чи зовнішні чинники. Але для України нині найважливішим є те, що він надає їй зброю, значно потужнішу за танки і гармати – це однакове бачення, формування спільних підходів усіх, передовсім найбільших православних церков України, до розуміння ходу історії України, осмислення її сьогодення. А головне – надію на майбутнє – спільне, об'єднане і мирне!

Україна просто зобов'язана скористатись цим шансом. І, попри колишні чвари та образи, правильно зрозуміти цей сигнал і прийняти простягнуту Митрополитом руку. Цей сигнал – перш за все для влади, яка поки що ніяк не відреагувала. Реагувати ж треба було негайно! Можливість єднання Київського і Московського патріархатів (саме така пропозиція, безумовно, закладена у промові Онуфрія), це не тільки фінал багаторічного церковного протистояння, яке фактично ділило країну навпіл. Поки що це, можливо, – єднання поглядів, позицій та ідеалів. Яке, безумовно, можна розглядати як перший крок до єднання церков.

Для влади – це пріоритетний механізм внутрішньополітичного – суспільного ладу та, без перебільшення, потужна зброя в боротьбі із зовнішнім агресором.

Так, дехто може зауважити – церква є відділеною від держави, тому влада не може виступати відкритим модератором у цьому процесі. Але даруйте – чи не демонструє влада часом свої позиції щодо справ церкви? Така демонстрація відбулась буквально через два дні після святкування 25-ї річниці Незалежності України. В той час, коли суспільство обговорювало промову Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія і очікувало на позитивний рух до єднання, президент підписав указ "Про святкування в Україні 500-річчя Реформації".

Це свято є важливим для євангельських християн-баптистів. Звичайно, в цьому нема нічого поганого. Україна толерантна до будь яких офіційно визнаних релігійних течій.

Але. Ми все ж таки – православна країна. До Київського та Московського патріархатів Української православної церкви, згідно останніх опитувань, відносять себе відповідно 32 і 25 відсотків вірян України. Взагалі православними вважають себе 70 відсотків громадян.

До протестантської церкви відносить себе 1 відсоток віруючих.

Питання навіть не у тому, чи доцільно встановлювати на загальнодержавному рівні свято, яке є важливим для менше ніж 300 тисяч віруючих. Нехай з боку влади це є проявом толерантності та релігійної злагоди. Питання ж у тій неквапливості, яку демонструє влада у пошуку злагоди між 30-ма мільйонами...

...Позиція митрополита Онуфрія, яка, безперечно, є для людини найвищого духовного сану дуже відповідальною, вочевидь наближає Україну до її давньої мрії. Яка поєднає націю та зробить її дійсно непереможною! А саме – реалізації прагнення віруючих до створення Єдиної Помісної Православної Церкви.

Влада має історичний шанс відіграти дієву роль в цьому процесі.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Суддям не варто забувати про свій законний інтерес – презумпцію компетентності та доброчесності

Схоже, нескінченні реформатори судової влади щиро вірять, що їм в руки вклали щит і меч рідної держави. Адже і ухвалювані закони, і практика їх застосування доволі часто визначаються миттєвими політичними потребами...

''Недооголошена'' війна. Чому для нас важливо оголосити стан війни через агресію РФ проти України

Повернутися у публічній площині до теми щодо суті нерозривного зв'язку між розумінням збройної агресії РФ проти України у міжнародному праві і юридичним фактом оголошення Верховною Радою України за поданням Президента України стану війни через збройну агресію у національному конституційному праві, мене змусили декілька обставин останніх днів...

Дебати: виборчий процес має наповнитись сутісним змістом

І ще раз до теми дебатів. Декілька моїх попередніх тез з цього приводу. Перше. На сьогодні питання проведення передвиборних теледебатів за рахунок коштів Держбюджету під час проведення повторного голосування визначено статтею 62 Закону України "Про вибори Президента України" з урахуванням, звичайно, духу усіх статтей Закону, передовсім, обмежень передвиборної агітації...

Воєнний стан чи апогей правового хаосу, як складової політичної кризи?!

Починаючи із 2014 року я маю публічну позицію, яка полягає у тому, що в Україні, починаючи із моменту анексії Росією Криму, склалися всі підстави для введення воєнного стану...

Парубій і Ко пробили правове дно

У парламенті прийнятий, вибачте за відвертість, абсолютно дебільний закон про внесення змін до статті 6 Закону України" Про Центральну виборчу комісію" щодо збільшення чисельного складу ЦВК...

Україна і криза світового правопорядку: нові реалії. Чи розуміє влада тонкощі процесу?

13-го вересня розпочнеться 15-та Щорічна зустріч Ялтинської Європейської Стратегії (YES) "Майбутнє покоління всього". Попри загальну назву, учасники YES будуть дискутувати з дійсно актуального кола запитань: "Якими будуть завтрашні загрози суспільству, економіці та політиці? Які глобальні виклики чекають на нас? Яке майбутнє Сполучених Штатів, ЄС, НАТО, Російської Федерації? Як захистити демократію від маніпуляцій іззовні та як протидіяти дезінформації"...