11 травня 2011, 11:27

Ліквідація "Противсіхів": немає виборця – немає проблеми?

Днями влада винесла на обговорення проект нового Закону про вибори народних депутатів. Одна з нових контраверсій – наміри влади скасувати у виборчих бюлетенях графу "проти всіх". По суті, – це констатація політичним класом свого власного банкрутства.

Адже якби ініціатива скасувати графу відбувалась у часи політичного ентузіазму громадян, – коли вони віддано і щиро голосували за своїх обранців, а число тих, хто "не визначався", або "проти всіх" неухильно зменшувалось, тоді би можна було говорити про покращання якості вибору для громадян і, навіть, про приведення українського законодавства у відповідність до законодавства демократичних країн, де не існує графи "проти всіх".

Але скасовування вибору "противсіхів" відбувається на тлі тотального падіння рівня довіри до всього політичного класу, як до влади, так і опозиції. Ніхто не викликає незаперечної довіри громадян, і, загалом, саме відсутність якісної альтернативи як "популістам", так і "авторитарам" підтримує дегеративну політичну систему Україну.

Сектор "противсіхів" та тих, хто не визначився, за різними опитуваннями, сягає 40-50%, і має тенденцію до збільшення. А якщо додати до цього те, що чимало громадян розчаровані у своєму попереднього виборі і проголосували би за нову політичну силу, якби така справді була, то стає зрозумілим, що скасування крамольної графи означає лише страх, що на наступних виборах до парламенту навіть тих, хто переможе, чисельно підтримає значна меншість українських громадян.

Хоча з точки зору голої математики вибір "проти всіх" особливо не впливає на розподіл місць у парламенті, – вони пропорційно розподіляються між переможцями кампанії, – ці голоси мають промовисте політичне значення. Вони мають ставати сигналом для політичного класу змінювати правила гри в політиці. Однак, ті, хто ці правила запроваджують, воліють цей сигнал просто скасувати.

Однак, якщо вже влада вдається до аргументу, що скасування графи "проти всіх" має на меті підвищення якості волевиявлення українців, то тоді влада має ініціювати і інші інновації, які так само покращать якість українських виборів. Ці інновації мають компенсувати фактичне звуження українського вибору через скасування графи "проти всіх" механізмами, які мають посилити персональну відповідальність політиків, яких тепер, без графи "противсіхів" обиратимуть по принципу "краще з гіршого".

Такими механізмами мають бути:

По – перше, запровадження дієвих механізмів відкликання депутатів, які не виправдали сподівань виборців. Це стимулюватиме обранців дослухатимусь до долі виборців, а не бігати з фракції з фракцію у пошуках власної кращої долі.

По – друге, запровадження прозорих відносин між бізнесом та політикою, - по-перше, через чіткі моделі фінансування політичних партій, а, по-друге, через моніторинг фінансових витрат політиків та чиновників. Людина, яка йде в політику і бере на себе відповідальність вирішувати долю інших людей повинна розуміти, що увага до її життя – навіть, на перший погляд, приватного життя, – з боку суспільства має бути особливою, а, відтак, і вимоги до народних обранців мають бути особливими.

По-третє, громадяни мають отримати можливість впливати на порядок кандидатів у виборчому списку партій (так зв. "відкриті списки"). Крім інших зрозумілих позитивів цього кроку, це дасть можливість виборцям, позбавленим права голосувати "проти всіх", хоч якось компенсувати це право, вибираючи хоч когось прийнятного у партійному списку партій, та просуваючи їх наперед. В свою чергу, партійні вожді відповідальніше ставитимуться до набору партійних штиків.

Безумовно, такі "дрібниці" як те, що депутати мають голосувати у парламенті особисто, або не суміщати виконавчу та законодавчу владу мають бути зрозумілими і без додаткових поправок.

... Іронія в іншому – якби сьогодні відбувалися вибори без графи "проти всіх", то, зважаючи на стрімке зростання протестних настроїв, виграла би від цього опозиція. Звичайно, якась частина "противсіхів" просто проігнорувала би вибори. А якась частина змушена була би шукати кращого з гіршого. І наврядчи би ті, хто "проти всіх" те "краще з гіршого" назвали би владою...

Зміна влади у Великій Британії – антиросійський курс без змін

Що справді подобається у британській політиці, то це те, що незалежно від зміни політичних партій геополітичні орієнтири і антиросійська позиція Лондона залишатиметься незмінною...

Вступ України до ЄС – побудова нової "берлінської стіни"

Оптимістична дата вступу України до ЄС – 2030 – через 6 років. Приблизно скільки часу забрав вступ Хорватії до Євросоюзу, яку у цьому контексті часто порівнюють з Україною...

Вибори до Європарламенту: нова більшість для вчорашніх викликів

Вибори до Європарламенту показали, що політичний ландшафт Європи ще тримається купи – попри значні зовнішні землетруси. Центристи зміцнили свої позиції, і це добре...

Які "гарантії безпеки" потрібні Україні

Справжні гарантії безпеки мають містити не лише загальні запевнення у дружбі і "право" оперативно консультуватися з гарантом у разі небезпеки, а і дуже конкретні механізми спільної оборони у разі нової війни...

Європа без США?

Головна тема безпекових дискусій в Європі – що робити, якщо у США до влади повернеться Трамп. Після десятиріч перекладання відповідальності за європейську безпеку на плечі американців у Старому світі раптом настало усвідомлення, що може трапитися так, що європейська безпека буде залежати винятково від європейців...

Україна – тест для на майбутнє європейської системи безпеки.

Які перспективи України у майбутній системі європейської безпеки? (Продовження попереднього посту про дискусії щодо європейської безпеки за правилом Чатем-хауса, організованій одним із провідних європейських аналітичних центрів) 1️⃣ Україну справді готові брати і в НАТО, і в ЄС...