11 травня 2011, 11:27

Ліквідація "Противсіхів": немає виборця – немає проблеми?

Днями влада винесла на обговорення проект нового Закону про вибори народних депутатів. Одна з нових контраверсій – наміри влади скасувати у виборчих бюлетенях графу "проти всіх". По суті, – це констатація політичним класом свого власного банкрутства.

Адже якби ініціатива скасувати графу відбувалась у часи політичного ентузіазму громадян, – коли вони віддано і щиро голосували за своїх обранців, а число тих, хто "не визначався", або "проти всіх" неухильно зменшувалось, тоді би можна було говорити про покращання якості вибору для громадян і, навіть, про приведення українського законодавства у відповідність до законодавства демократичних країн, де не існує графи "проти всіх".

Але скасовування вибору "противсіхів" відбувається на тлі тотального падіння рівня довіри до всього політичного класу, як до влади, так і опозиції. Ніхто не викликає незаперечної довіри громадян, і, загалом, саме відсутність якісної альтернативи як "популістам", так і "авторитарам" підтримує дегеративну політичну систему Україну.

Сектор "противсіхів" та тих, хто не визначився, за різними опитуваннями, сягає 40-50%, і має тенденцію до збільшення. А якщо додати до цього те, що чимало громадян розчаровані у своєму попереднього виборі і проголосували би за нову політичну силу, якби така справді була, то стає зрозумілим, що скасування крамольної графи означає лише страх, що на наступних виборах до парламенту навіть тих, хто переможе, чисельно підтримає значна меншість українських громадян.

Хоча з точки зору голої математики вибір "проти всіх" особливо не впливає на розподіл місць у парламенті, – вони пропорційно розподіляються між переможцями кампанії, – ці голоси мають промовисте політичне значення. Вони мають ставати сигналом для політичного класу змінювати правила гри в політиці. Однак, ті, хто ці правила запроваджують, воліють цей сигнал просто скасувати.

Однак, якщо вже влада вдається до аргументу, що скасування графи "проти всіх" має на меті підвищення якості волевиявлення українців, то тоді влада має ініціювати і інші інновації, які так само покращать якість українських виборів. Ці інновації мають компенсувати фактичне звуження українського вибору через скасування графи "проти всіх" механізмами, які мають посилити персональну відповідальність політиків, яких тепер, без графи "противсіхів" обиратимуть по принципу "краще з гіршого".

Такими механізмами мають бути:

По – перше, запровадження дієвих механізмів відкликання депутатів, які не виправдали сподівань виборців. Це стимулюватиме обранців дослухатимусь до долі виборців, а не бігати з фракції з фракцію у пошуках власної кращої долі.

По – друге, запровадження прозорих відносин між бізнесом та політикою, - по-перше, через чіткі моделі фінансування політичних партій, а, по-друге, через моніторинг фінансових витрат політиків та чиновників. Людина, яка йде в політику і бере на себе відповідальність вирішувати долю інших людей повинна розуміти, що увага до її життя – навіть, на перший погляд, приватного життя, – з боку суспільства має бути особливою, а, відтак, і вимоги до народних обранців мають бути особливими.

По-третє, громадяни мають отримати можливість впливати на порядок кандидатів у виборчому списку партій (так зв. "відкриті списки"). Крім інших зрозумілих позитивів цього кроку, це дасть можливість виборцям, позбавленим права голосувати "проти всіх", хоч якось компенсувати це право, вибираючи хоч когось прийнятного у партійному списку партій, та просуваючи їх наперед. В свою чергу, партійні вожді відповідальніше ставитимуться до набору партійних штиків.

Безумовно, такі "дрібниці" як те, що депутати мають голосувати у парламенті особисто, або не суміщати виконавчу та законодавчу владу мають бути зрозумілими і без додаткових поправок.

... Іронія в іншому – якби сьогодні відбувалися вибори без графи "проти всіх", то, зважаючи на стрімке зростання протестних настроїв, виграла би від цього опозиція. Звичайно, якась частина "противсіхів" просто проігнорувала би вибори. А якась частина змушена була би шукати кращого з гіршого. І наврядчи би ті, хто "проти всіх" те "краще з гіршого" назвали би владою...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що відбувається в Польщі і до чого тут Орден Білого Орла

Справжня політична війна в Польщі зараз точиться за правий електорат. Якщо раніше за польських правих беззастережно змагався ПіС, то зараз за цей самий електорат змагаються одразу три політичні сили: крім ПіСу, це ще дві конфедерації, які динамічно перетягують на себе електорат гучними емоційними заявами...

З "невступом" України до НАТО не все так просто

У Києві відбулося, вважаю, стратегічне засідання Ради Україна-НАТО. Відверто кажучи, несподіване засідання. Бо публічно політичні контакти між НАТО та України різко зменшилися на тлі сподівань Трампа, що це зайвий раз не дратуватиме Путіна та посилюватиме дипломатичний тренд про завершення російсько-української війни...

Геополітична битва на землях Угорщини

Що справді зробив Орбан унікального для Угорщини – то це перетворив її на поле геополітичної битви між тими, хто впливає на майбутнє людства...

Дата завершення війни між США та Іраном

Ризикну припустити – війна проти Ірану триватиме справді 4-5 тижнів. Її тривалість – повністю залежить від Трампа, а не від Ірану чи ще когось...

Ядерні істерики Путіна

Повірити у те, що Велика Британія і Франція, які без дозволу Трампа бояться прислати в Україну бодай одного піхотинця, раптом вирішили передати Україні ядерну зброю можуть хіба одурманені пропагандою раби...

Танці з Трампом втрьох

Тристороння зустріч Україна – США – Росія – це ніби прорив по формі, але стояння на місці по смислах. Очікувано, ніяких надзвичайних досягнень не відбулося...