Про російську агресію, українське самоїдство та ін'єкцію від них
Початок серпня позначився черговим сплеском російської агресивної пропаганди.
Офіційна Москва використала річницю своєї агресії проти суверенної держави Грузії для виправдання порушень Статуту ООН і міжнародного права. При цьому замовчуються очевидні факти: використання військової сили, визнання маріонеткових утворень Абхазії і Південної Осетії, фактична військова анексія цих територій, визнання їх "незалежності", ігнорування думки міжнародних організацій.
З іншого боку, не чим іншим, як втручанням у внутрішні справи України, став "пасторський" візит глави Російської православної церкви, який супроводжувався цинічними заявами, що межують зі спробами нав'язати свій духовний диктат українському православ'ю.
У цій ситуації не можуть не турбувати мовчання офіційного Києва. Можливо, керівники держави, захопившись своїми канікулами, забули про свій обов'язок – боронити суверенітет своєї держави? Невже вони визнають, що солідарність з жертвою агресії – Грузією – у серпні минулого року разом з іншими лідерами країн ЦСЄ була помилкою? Невже вони вважають хазяйнування у нашій державі войовничих "духівників"-зайдів нормальним?!
Відповідь зрозуміла: керманичі держави продовжують деструктивний курс самоїдства і взаємопоборювання! Так виглядає, що інтереси національної безпеки для них втратили найвищу цінність! Натомість пріоритет віддається особистим амбіціям та ігноруванню очікувань суспільства. У дрібній грі за президентське крісло вони забули про інтереси держави, її народу, про свою відповідальність перед виборцями!
Сьогодні не залишається нічого іншого, як патріотичним партіям, усьому громадянському суспільству виступити спільно на захист нашої незалежності та національної гідності. Разом не дамо зруйнувати засади міжнародного права і зневажати вищі національні інтереси держави!
