27 травня 2011, 18:41

"Прапор перемоги" замість перемоги: роздуми про Європу та Україну після Гітлера і Сталіна

Останні дні відзначились кількома дуже символьними подіями. З одного боку, вступив у дію закон, що регламентує використання так званого "прапора Перемоги", тобто – червоного прапора з ідеологічною більшовицькою символікою. З іншого боку – Єврокомісія відзначила в Україні зниження поваги до демократичних стандартів і фундаментальних свобод, а речник Верховного представника Європейського Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон заявила, що ЄС уважно спостерігає за останніми подіями у справі Юлії Тимошенко та інших членів колишнього уряду України. Більш за те, недвозначно було вказано: "Ми звертаємо увагу на небезпеку провокування відчуття того, що судові заходи застосовуються вибірково, тому ми наголошуємо на важливості гарантування максимальної прозорості розслідувань, судового переслідування та судових процесів."



Здавалося б – що спільного між цими подіями? Зараз поясню.

Нинішня влада намагається переконати нас, що перемога над фашизмом – це червоний прапор над Рейхстагом, фронтові сто грам та чорно-жовта стрічка на антені автомобіля. Смію нагадати, що над Рейхстаґом (тепер це будівля Бундестаґу) давно не майорять червоні прапори, а в європейських столицях не відбуваються помпезні паради з нагоди повалення гітлерівського режиму. Європа перегорнула страшну сторінку своєї історії і зробила з неї висновки: для того, щоб зло нацизму, вбивств і воєн ніколи не повернулось – потрібно унеможливити узурпацію влади, потрібно додержуватись прав опозиції та свободи слова.

Більше того, давайте подивимось, яка різниця між переможцями і переможеними. Одні зводять кінці з кінцями, а інші – мають найвищі соціальні стандарти. Для одних 9 травня – це День перемоги, а для інших 8 травня – День примирення.

Натомість нам влада пропонує замість демократії – прапор сталінського тоталітаризму, замість прав опозиції – військові паради та пишні салюти, замість свободи слова – тони брехні, як про нашу історію так і про сьогодення. Покоління, що пережило страшну війну одержує вітальні листівки і злиденні пенсії, а тим часом маєтки провладних "слуг народу" ростуть і розкішнішають як на дріжжах.

Ми мусимо сказати: годі лицемірства. Червоний прапор з серпомолотом символізує те саме, що червоний прапор зі свастикою – кров, смерть, концтабори – одним словом, тоталітаризм. І нікого в сучасній Європі вже не надуриш "антифашистським" антуражем, особливо коли поряд з ним відбувається типово гітлерівський наступ на демократію: арешти неугідних політиків, тиск на вільну пресу, тотальне залякування народу і брехня по всіх каналах.

Тому я звертаюсь до всіх вільних українців – зупинімо підступну тоталітарну заразу разом! А потім відсвяткуємо нашу остаточну перемогу – перемогу демократії, під прапорами України та Об'єднаної Європи.

powered by lun.ua

Сучасні уроки Волинської трагедії

Цьогоріч річниця Волинської трагедії позначилася низкою нових нюансів в українсько-польських взаєминах. По-перше, поверненням до антиукраїнської риторики в рішеннях польських політиків і парламентарів...

Щодо об'єднання НРУ та УНП

Вважаю за доцільне висловити своє бачення щодо подій, які відбулися у Народному Русі України у зв'язку з проведенням 19 травня цього року з'їзду НРУ...

Щодо професіоналізму в роботі

Сьогодні з легкої руки одного з журналістів у ЗМІ поширено інформацію, яка вводить в оману суспільство. Так, повідомляється, що затверджено "делегацію ВР в Європарламенті" (!?), ""про створення комітету парламентського співробітництва з Європарламентом"...

Вибіркове "пакращення" або "сіла єсть – ума нє надо"

"Пакращення" у нашій країні невідворотньо наступає і захоплює все більше сфер державної діяльності. Цей невблаганний процес досяг критичного рівня після того, як сягнув святая святих кожної держави – зовнішньої політики та національної безпеки...

Хто ж руйнує європейську інтеграцію?

Курс на європейську інтеграцію сформувався практично напочатку 1990-х років. З того часу він залишався практично незмінним. Мінялися лише влада і еліти...

Саміт Україна-ЄС: читайте між рядків або переклад з дипломатичної мови

Саміт Україна-ЄС став надбанням історії. Спільна заява, виступи учасників і коментарі знову дають підстави говорити про дві відмінні оцінки Саміту з боку двох сторін...