Цвях у домовину народовладдя, або які напасті несе суспільству новий Закон про місцеві вибори
Як бачимо, вже сьогодні Партія регіонів підкорила геть усю центральну владу – президентську вертикаль і Кабінет Міністрів, Верховну Раду і судову систему... Чому цей "бліцкриг" дався Януковичу так легко? Тільки тому, що усі ворота перед ним запобігливо відчиняли зрадники із лав "демократів".
Зосталася остання твердиня народовладдя, яка бодай потенційно здатна чинити опір узурпаторам. Це – місцеве самоврядування. Тому, щойно окопавшись на Печерських пагорбах, синя навала поперла на вирішальний приступ. Озброївшись попередньо тяжким тараном – Законом про місцеві вибори.
Для притомних громадян цілком очевидно, що новий Закон про місцеві вибори – це цвях у домовину народовладдя в Україні. Показово, що тримали того цвяха та ще й молоток регіоналам подавали, знову ж таки, "демократи" з так званої парламентської опозиції – Блоку Юлії Тимошенко та "Нашої України – Народної Самооборони". Звучить немислимо, але гробарями вбогої української демократії найнялися якраз ті, хто іменує себе "демократами". Однак, про це пізніше.
Яке ж лихо несе суспільству, (але аж ніяк не збанкрутілим політикам) отой закон?
Жовтень замість травня
Біло-сині призначили місцеві вибори на жовтень, розуміючи, що до весни їхній успіх зблідне в очах виборців. Переможні фанфари й вувузели миттю втихнуть. Через жалюгідний стан економіки на тлі свавілля влади. Вдарить зима і кредит довіри до переможців, які "наводять порядок", дуже скулиться. Від холоду і росту цін на їжу, світло та тепло. Бо ціни на газ для населення вже з 1 серпня зростуть на 50% (привіт "харківським угодам"!). І жодні "теплі стосунки" із північним сусідом "Україну для людей" не зігріють. Наростання протесту -неминуче. Тож наступної весни Партія регіонів просто не зможе вже здобути той результат, який дозволив би їй підім'яти усі місцеві ради. Саме тому регіонали тепер поспішають.
Варто нагадати, що ці вибори мали пройти ще 30 травня 2010 року. Тобто ми вже давно жили би собі при новій місцевій владі. Зрозуміло, що ця влада дійсно мала шанс дуже змінитися, поки адміністративна вертикаль не встигла задубіти по формі Януковича.
Однак, майже одразу після обрання Януковича, Верховна Рада проголосувала за скасування цих виборів. За поданням, до речі, нардепа від "Нашої України-Народної самооборони" Юрія Кармазіна. Із 250 голосів депутати від БЮТу і НУНСу дали 33. Тобто, без допомоги "демократів", Партія регіонів ніколи не змогла би забрати у громад законне право обрати місцеву владу ще в травні цього року. Більше того, скасування місцевих виборів розв'язало новій владі руки. Як наслідок, Україна отримала "харківські угоди", наступ на національні та громадянські права, міліцейське свавілля і весь той глум, який ми бачимо впродовж чотирьох місяців президентства Януковича. А головне, регіонали виграли час, аби опанувати адмінресурс та зліпити новий закон про місцеві вибори. Це дозволяє їм у антиконституційний спосіб, проти усіх принципів народовладдя підім'яти під себе ще й органи місцевого самоврядування. Зрозуміло, що цьогорічної весни Партія регіонів була ще не готовою до місцевих виборів. Якраз тоді вона жила іншими клопотами – в поті чола підгрібала центральну владу. Тому незручні для новоспеченого президента вибори 30 травня скасували.
Мотиви правлячої коаліції зрозумілі. Але ж чому решта "слуг народу", на догоду Януковичу, так легко згодилися відмінити народне волевиявлення? "Демократів" просто підкупили. Точніше, вони самі радо купилися. Ні, не за гроші. А за дармовий шанс їхнім численним депутатам зайвий рік протирати штани у місцевих радах. Без будь-яких додаткових зусиль. Обрані ще 2006 року, на хвилі народної довіри до Ющенка та Тимошенко (пам'ятаєте "Не зрадь Майдан!", "Справедливість є..."?), вони вже давно не відповідають запитам місцевих громад. Не секрет, що декотрим із тих партій часто-густо вже й не світить перелізти бодай 3% поріг. Навіть до тих рад, у яких вони ще й досі панують. Саме тому "демократи" не тільки не опиралися, але й самі виступили з почином відмінити вибори. Ще й відрядили вирішальні 33 голоси на підтримку ганебного рішення. Надіялися, що їхні люди у місцевих радах, з милості Януковича, просидять там аж до весни 2011 року. "Заради України", звісно ж... Читай, задля привілеїв і далі "вирішувати" земельні питання, ділити комунальне майно, тримати на хлібних посадах своїх людей тощо. Як бачимо, національні інтереси для них – пустий звук, коли мова про власні містечкові, навіть хвилинні, вигоди.
Але, як водиться, "лохів кинули". Щойно Янукович підгріб під себе центральну владу, а правляча коаліція набрала "тушок" про запас – вибори призначили на 31 жовтня. Бо у травні цього року для них було би ще зарано, а навесні наступного – вже запізно... І що виграли "демократи"? Заледве 5 дармових місяців щастя для своїх місцевих депутатів. Натомість, з їхньої подачі, регіонали дістали найзручніший для себе час виборів. Укупі з підходящим законом.
Гадаю, усім ясно, що без "тушок" Верховна рада ніяк не змогла би не тільки відмінити законну дату виборів, але й призначити нову. За вибори 31 жовтня голосували зокрема два десятки нардепів від БЮТу і дев'ятеро із НУНСу.
Тепер малодушні "демократи", схоже, збагнули, що з датою виборів "розвели" не тільки виборців... І з їхнього табору почулися зойки. Який жах! Що ж то за вибори на саме "свято" всілякої чортівні"!? (Усе жахіття 31 жовтня, виявляється, у тому, що по той бік Землі в цей час бавляться у "Хеловін"...) Гадаю, зайве пояснювати, які, значно серйозніші, ніж голлівудська "чортівня", наслідки несуть Україні оті шахер-махери із числами виборів. Скажімо, можна уявити, скільки "нечистої сили" проникне до місцевих рад у ніч на 1 листопада через "потаємні ходи" нового закону. Зокрема, унаслідок "чаклунства" над виборчими бюлетенями...
Пастки закону Єфремова
Після ухвалення у першому читанні законопроекту Єфремова парламентська опозиція заголосила про "норму 365". Її ввели явно заради самозбереження режиму. Суть проста – тим місцевим організаціям політичних сил, які зареєстровані менше, ніж за один рік до виборів тупо заборонили брати участь. "Свобода" категорично проти цієї шулерської норми, незважаючи на те, що стан реєстрації наших місцевих організацій не критичний. Можливо, це було би й чесно, якби таке правило ухвалили рік тому. Правильно. Нема чого перед самими виборами плодити мильні проекти, роздуті через трубку телевізора, під скороспечених "месій". Але що ж це за свинство забирати право участі у виборах заднім числом?! Може, за такою ж логікою, заборонити йти на вибори відразу всім, що зареєстровані після 1991 року? Уявляєте яке "торжество демократії" – повсюди знову єдиний "блок комуністів і безпартійних"! Ясно, що такі маніпуляції – це явний замах на волевиявлення виборців ще до виборів. Бо правила гри під час самої гри міняють тільки шахраї.
Проте дразлива "норма 365" – лише димова завіса. Поки політики та аналітики ламають списи довкола оцієї відверто маразматичної новели, повз увагу суспільства проходять значно страшніші приписи скороспеченого закону. По-суті, кричущою "нормою 365" прикривають політичний хабар, який Партія регіонів дає як "соратникам" по коаліції, так і "опозиціонерам". Мова йде про принципи творення виборчих комісій – територіальних та дільничних. За хитро зробленим законом, територіальні комісії, по-суті, призначаються партіями, які мають фракції у парламенті. Що це, як не картельна змова парламентських сил з метою зберегти панування над Україною? Колишні випускники вищих партійних шкіл та інститутів марксизму-лєнінізму добре затямили формулу Сталіна, за якою не важливо як голосують, важливо – хто рахує. Тож вони не лише завбачливо подбали, щоби позапарламентська опозиція не змогла контролювати вибори в тервиборчкомах, але й зробили все можливе, щоб усунути її також із дільничних виборчих комісій. Саме тому при утворенні дільничних комісій відсутній механізм жеребкування як щодо включення у комісії, так і щодо розподілу керівних посад. Натомість територіальні виборчкоми добиратимуть членів дільничних комісій, керуючись... суб'єктивним принципом "професіоналізму". Чи треба пояснювати, кого за короткий термін, відведений на творення ДВК, визнають "професіоналами" призначені парламентськими силами тервиборчкоми? І чи багато місць в ДВК отримають позапарламентські сили?
Варто ще врахувати, що у законі Єфремова повноваження виборчих комісій обмежені і зводяться до суто представницької функції. Бо рішення приймає одна-дві людини, а решта є лише декорацією і не зможе вплинути на результат. Навіть у разі суттєвих порушень. Отож ясно, що саме виборчі комісії стануть ключовим знаряддям рейдерського захоплення місцевої влади.
А навіть якщо територіальні виборчі комісії не виконають уповні поставлене завдання і не засвідчать своїми протоколами доведені "з центру" цифри, у законі передбачений ще один "запобіжник" для правлячого режиму. Це – змішана (пропорційно-мажоритарна) система виборів. Власне, в самих змішаних виборах нічого поганого нема. Але не в тому світі, який стоїть на політичній корупції, оплутаний адмінресурсом. За такою ж системою у 2002 році "ЗаЄдУ" вже захоплювала владу, скупивши мажоритарних нардепів (тодішніх "тушок") для парламентської більшості. Відтак Янукович тоді вперше став прем'єром. Так що досвід використання змішаної системи на свою користь у Партії регіонів є.
Можна ще довго перераховувати й розбирати всі пастки закону Єфремова. Але головне – хто і для чого його виплодив – гадаю, очевидно.
Підсумок
Схоже, план захоплення місцевої влади правляча верхівка уявляє собі дуже яскраво. Він включає багато складових. Зокрема, Партія регіонів прагне: скористатися єдиним крайнє слушним моментом для конвертації високого (поки що) рейтингу в мандати за пропорційною системою; провести за допомогою адмінресурсу якомога більше своїх мажоритарників (ймовірно, навіть маскуючи партійну приналежність кандидатів там, де рейтинг ПР занизький); вилучити з поля гри якнайбільшу кількість гравців з команд небезпечних позапарламентських суперників; встановити тотальний контроль у виборчих комісіях для масових фальсифікацій та махінацій; після виборів докупити потрібну кількість "тушок", щоб остаточно захопити місцеву владу тощо. Одним словом – наскільки це лише можливо, спотворити справжню волю виборців на власну користь. Подібну бутафорну, або т.зв. керовану "демократію" ми бачимо у Росії.
Цілком зрозуміло, що Партія регіонів використовує ці вибори і як експериментальний майданчик для майбутніх парламентських. Коли дослід вдасться, і Партія регіонів візьме під контроль практично всі місцеві органи влади, тоді вона змінить також закон про вибори до Верховної Ради. Відтак проведе дострокові парламентські вибори (ймовірно таки навесні 2011 року), після яких отримає абсолютний контроль над державою.
Отже, місцеві вибори – це такий собі тест-драйв перед генеральним марш-кидком до тотальної узурпації влади. Тоді політична система України повністю адаптується до путінської моделі управління. Після "харківських угод" і гуманітарних "реформ" Табачніка, залишиться хіба підписати новий "союзний договір".
А як же ж наші "демократи"? Будуть далі допомагати Януковичу створювати видимість "демократії". У Малоросійській губернії. Після виборів підуть у глибоку "конструктивну опозицію". І закликатимуть "єднатися", "не піддаватися на провокації", аби "не розхитувати човен", звісно ж "заради України", яка, як відомо, "в небезпеці"...
Як може захистити себе українська громадськість від всього того безчинства? На найближчих виборах дати рішучого відкоша тим самодурам. І їхнім посібникам. Аби їхній експеримент провалився.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
