Світова економічна криза призвела до краху лібералізму
Вихідні провів із побратимами-націоналістами із Європейських країн. Брав участь у роботі IV Націоналістичного конгресу Франції, що відбувся у передмісті Парижа – місті Вільпрьо.
У роботі Конгресу взяли участь представники основних французьких націоналістичних партій, зокрема Французької партії та Національного фронту Франції. Організатором заходу виступила молода націоналістична партія "Відновлена Франція", яку очолює Тібо де Шассе. Також були представлені націоналістичні сили Іспанії, Великої Британії, Італії та України. Усього в конгресі взяли участь біля п'ятисот делегатів.
Пропоную короткий виклад тез, які українські націоналісти запропонували на розгляд своїх побратимів із європейських країн:
"Світова економічна криза призвела до краху лібералізму. Водночас вона стала поштовхом до повернення в Європу потреби в національній самоідентифікації, розвитку всього національного.
Із крахом культу лібералізму, суспільство виявило непридатність його базових цінностей. Капітуляція ліберального проекту озвучена устами їхніх речників. Саркозі, Меркель, Девід Кемерон – публічно зізналися у краху політики мультикультуралізму.
Європейські нації більше не хочуть терпіти приниження національних цінностей. Водночас, в ім'я ілюзорної єдності європейських бюрократів, європейські нації з країн, що є економічними лідерами, не готові утримувати аутсайдерів, на кшталт Греції, Португалії, Ірландії, Ісландії.
На очах втратили свій авторитет і впливовість міжнародні інституції: Європарламент, Рада Європи та інші.
Під удар потрапила економіка провідних європейських країн. Вочевидь, через засилля нелегальної міграції не вдасться втримати ні рівень виробництва, ні технологічної першості.
Ідея інтеграції мігрантів у традиційне європейське суспільство зазнала краху – через економічний паразитизм мігрантів та їхню відмову шанувати традиційні цінності.
Європейські нації потребують серйозних зусиль для відповіді на виклики, які постали перед ними.
Націоналізм, чудові умови для розвитку якого сьогодні склалися, є, очевидно, чи не єдиним рецептом виходу із глобальної не лише економічної, але й духовної кризи. Це серйозна відповідальність, але водночас великий шанс для відродження. Цим шансом треба скористатися.
Успіхи "Свободи" на місцевих виборах є лише підтвердженням панєвропейської тенденції.
Поряд з цим існує загроза появи псевдонаціоналістичних рухів, які, граючи на націоналістичній риториці, прагнуть лише зберегти або перезавантажити систему, а не знищити її. Виборця знову спробують задурманити, маніпулюючи свідомістю людей, відвертаючи їхню увагу від головного.
Лівійська кампанія – це очевидний окозамилювальний маневр. Проте її натхненники не задумалися, якими будуть наслідки цієї війни. А це, як мінімум, чергова навала мігрантів, нова хвиля ісламізації Європи. Лівія вже в Парижі, Брюсселі, Лондоні. Незабаром у Європі буде сотня Лівій.
Але ці події водночас є можливістю для відродження Європи. Європи, у якій національні інтереси домінуватимуть над правами людини і псевдодемократією. У якій право нації поверне статус і стане вищим від права окремої особи. Це поворот Європи до себе з метою самозбереження.
Яким має бути націоналізм ХХІ століття? На моє тверде переконання це:
- пряме народовладдя, а не псевдодемократія,
- народна економіка, а не жорсткий капіталізм,
- солідарність, а не егоізм,
- ідентичність, а не космополітизм,
- правда, а не політкоректність і псевдотолерантність,
- незалежні ЗМІ, а не цензуровані транснаціональними власниками засоби масової маніпуляції.
Ліберали волають, що Відродження економіки Європи наступить через виробництво. Так, але це має бути відновлення реального виробництва та відмова від спекулятивної економіки, відмова від деіндустріалізації Європи та навали дешевого імпорту.
Тут, у Франції, це спостерігається особливо гостро. Де ж знамениті тутешні товари, які були символом національної гордості? Тепер все "зроблено в Китаї". Франція – це батьківщина національного суверенітету. Проте зараз не лишилося й сліду цієї національної гордості.
Мусимо не втратити ще одного питомо європейського права: права народу на повстання проти тиранії.
Націоналізм ХХІ століття має виступати проти 3-х імперіалізмів: євразійського (Росія, Китай), ісламського, атлантичного (США).
Наші гасла:
"За національну ідентичність!"
"Проти расизму неєвропейських народів щодо титульних європейців!"
"За соціальну солідарність і національну справедливість!""
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
