К (л) о (у) нституційне судочинство
Режим Януковича форсованими темпами руйнує основи української держави. Спочатку у неконституційний спосіб у країні змінили Основний Закон. Згодом усупереч Конституції продовжили термін чинності парламенту нинішнього скликання. Паралельно знищили незалежність судової влади. Тепер черговою жертвою стало конституційне судочинство, яке після рішення від 26 грудня 2011 року щодо обмеження конституційних прав громадян на соціальний захист інакше, як "клоунституційним", назвати важко.
Рішення від 26 грудня 2011 року нікчемне з юридичної точки зору і самогубне для режиму Януковича – з політичної. Тепер суспільству стало остаточно зрозуміло, що у відносинах із владою не діють ані право, ані Конституція, відсутній будь-який судовий арбітраж. Тому громаді варто покладатися лише на власні сили і говорити з цією владою зрозумілою для нею мовою. А оскільки режим Януковича щодня примножує соціальну і національну несправедливість, роблячи її тотальною, то "поговорити" з владою має бажання все більше громадян. Поговорити у такий спосіб, щоби на Банковій і Грушевського не лише "почули кожного", але й відчули, що в країні є народ, який як єдине джерело влади не лише її дає, але також має право її відібрати. Як через вибори, так і методами прямого народовладдя.
Здобуваючи юридичну освіту, я захищав дипломну роботу саме з конституційного судочинства. Тому мене і моїх побратимів-свободівців, котрі є фахівцями-конституціоналістами, обурив, власне, юридичний бік рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року, яким визнано конституційним пункт 4 прикінцевих положень Закону "Про державний бюджет України на 2011 рік", що надає уряду право встановлювати розмір соціальних виплат чорнобильцям, дітям війни, особам, звільненим з військової служби та іншим. Конституційний Суд визначив, що Кабінет Міністрів може змінювати розмір соціальних виплат у відповідності з фінансовими можливостями держави.
Зазначене рішення суперечить статті 22 Конституції України, в якій зазначено, що "при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Саме на цю статтю Конституції робили посилання як урядовці, так і народні депутати, коли вносили зміни до Закону "Про пенсійне забезпечення", яким встановили, що з 1 жовтня 2011 року розмір максимальної пенсії не може перевищувати розмір мінімальної більше, ніж у десять разів. При цьому вони залишили недоторканними розміри чиновницьких пенсій, які було призначено до 1 жовтня 2011 року, посилаючись на статтю 22, котра забороняє "звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Але, як бачимо, стаття 22 Конституції діє лише для "обраних".
Звернімо увагу на те, що Конституційний Суд, ухвалюючи рішення від 27 грудня 2011 року, вступив у протиріччя зі своїм же рішенням від 22 травня 2008 року (N10-рп/2008, п.5.4.), у якому зазначено: "Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони".
Проте режим Януковича розуміє: для того, щоб окремим законом зменшити розмір соціальних виплат, потрібно скасувати статтю 22 Конституції. А для цього недостатньо навіть двох третин голосів ручного парламенту. Для цього необхідно скасувати саму Конституцію, стаття 157 якої забороняє вносити зімни, що скасовують або обмежують права і свободи людини і громадянина. Тому влада мародерів вдалася до примітивного шахрайства з елементами клоунади.
І це не перебільшення. Бо, коли вдягнені в червоні мантії чоловіки і жінки з якимись цяцьками на грудях серйозно проголошують абсурдні речі, маючи за дурнів десятки мільйонів громадян, – це виглядає як клоунада. Для повноти картини не вистачає розмальованих облич і червоних кульок на носах учасників дійства. Але й так очевидно: Янукович остаточно перетворив усю судову систему на придворних паяців, а суддів Конституційного Суду – на високопосадових блазнів.
Отже, рішення Конституційного Суду від 26 грудня 2011 року нічого спільного з Конституцією та конституційним судочинством не має. Режим Януковича розв'язує проблеми згідно з відомим, але вдосконаленим на "дАнєцкій" манер, диктаторським принципом: "Сім'ї – усе, решті – закон". І то лише той, який схвалять у "клоунституційному" суді маріонетки в мантіях...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
