Відповідь Сергієві Лещенку
Пане Лещенко, для початку Ви могли мені зателефонувати і задати усі запитання перед тим, як писати статтю. Це позбавило би нас обох клопоту вести дискусію на шпальтах "Української правди". Проте відповідаю. Без проблем:
1. Пане Олеже, чи вели Ви переговори з керівництвом об'єднаного штабу БЮТ-"Фронт змін" про передачу до квоти "Свободи" Сихівського округу Львова?
"Свобода" є членом Комітету опору диктатурі з дня його створення. У межах КОДу діє робоча група з визначення списку єдиних кандидатів від опозиційних сил по мажоритарних округах. Природно, що консультації між усіма учасниками КОДу тривають постійно. Щодо усіх виборчих округів.
Дійсно, на округ, у який входить Сихівський район м. Львова, Всеукраїнське об'єднання "Свобода" претендує. Від самого початку перемовин із партнерами. І підстав для цього має більш ніж достатньо. Адже, скажімо, на останніх місцевих виборах у жовтні 2010 року "Свобода" у цьому районі впевнено перемогла на виборах до обласної ради. До того ж виграла вибори до міської ради у 7-ми із 9-ти мажоритарних округів. У решті двох округах нашим мажоритарникам забракло для перемоги зовсім трохи голосів. А результат за партійними списками тут був більшим ніж 30 %. Вже не говорю про те, що наші місцеві депутати активно працюють зокрема і в цьому окрузі. Певна річ, вже тільки цих фактів цілком достатньо, аби претендувати на округ. Більше того. Закономірно, що в Комітеті опору диктатурі обговорюють найсильніших кандидатів-мажоритарників. "Свобода", наприклад, пропонує на цей округ члена Політради ВО "Свобода", депутата Львівської міської ради Юрія Михальчишина, (а зовсім не Андрія Тягнибока!). Позаяк соціологічні дослідження свідчать, що найвищі шанси на перемогу тут має саме Михальчишин. Причому, – навіть без затвердження його "єдиним кандидатом від опозиції". П'ятірка лідерів симпатій у цьому окрузі явно визначилася ще в грудні 2011 року:
Підтверджує лідерство "Свободи" в цьому окрузі й інше опитування:
Як бачимо, тут може йтися хіба що про передачу квоти від "Свободи", а не навпаки.
Узагалі, "Свобода" в Галицьких областях спокійно виграє і самотужки. У більшості округів. І це всі розуміють. Але ми жертвуємо значною їх частиною заради спільної мети – перемоги над режимом Януковича. Тому, які взагалі тут можуть бути претензії до "Свободи", яка якраз і виступає послідовним інтегратором сил опозиції?
2. Чи відомо Вам, що політичну кампанію на цьому окрузі веде Андрій Парубій, який в разі непотрапляння до парламенту може сісти в тюрму?
От що нам точно відомо, то це те, що сісти в тюрму через свою опозиційну діяльність можуть десятки активістів "Свободи". Не один із них вже й суди пройшов, і в СІЗО голодував... Хоча, про мандати нардепів і недоторканість вони не могли навіть і мріяти. Проте, ми захищаємо наших побратимів, як можемо. І, як відомо, – не тільки їх, але й активістів інших організацій. Наприклад, Юрій Михальчишин також неодноразово викликався на допити у прокуратуру та інші правоохоронні органи у зв'язку з політичною діяльністю, над ним досі "висить" кримінальна справа за протидію українофобському режимові.
А в тому ж Сихівському районі Львова Всеукраїнське об'єднання "Свобода" веде політичну кампанію постійно. Вже протягом 21 року. Так, дійсно, Андрій Парубій, як Ви пишете, 12 років тому на довиборах до парламенту посів там 4 місце. Але варто нагадати, що тоді Парубія висувала і робила йому кампанію якраз Соціал-Національна партія України (тепер ВО "Свобода"), членом якої він на той час був і лави якої залишив після Помаранчевої революції. Тому, Ваш аргумент, що Парубій там давним-давно балотувався, хіба що підтверджує: Сихівський округ – традиційно свободівський. І, як я вже писав, наші депутати дійсно активно працюють тут і конкретно допомагають людям. І не тільки перед виборами.
Тепер багато хто, на різних округах "веде політичну кампанію". Є й такі, що вже оголосили себе "єдиними опозиціонерами". Але КОД своїх кандидатів ще не визначив. І наразі нікого не вповноважував вести особисті виборчі кампанії, (окрім Житомирської області, де єдині кандидати від опозиції вже погоджені та оголошені).
3. Чи збирається Ваш брат балотуватися до нової Верховної Ради за округом у Львівській області?
"Свобода" – не та організація, де хтось може збиратися кудись балотуватися на власний розсуд. Навіть голова партії. Питання висування кандидатів у народні депутати вирішуватиме партійний З'їзд на початку серпня. Згідно з тим розподілом округів, який, сподіваюся, узгодить Комітет опору диктатурі.
Допустимо, що кандидатура Андрія Тягнибока обговорюється у КОДі. І що з того? Можу лише ще раз наголосити: Андрій Тягнибок балотуватися по Сихівському окрузі м. Львова точно не буде. "Свобода" ніде й ніколи такого не пропонувала. Ніхто про таке й не думав. Якщо Андрій і піде на вибори, то тільки по округу, де він переміг до обласної ради. І якщо після цього він переможе, ні про яке подальше складання депутатських повноважень не може бути й мови.
4. Як Ви ставитеся до явища політичного непотизму?
Ясно, що негативно. Що ж тут доброго, коли родичів незаслужено тягнуть на державні посади?
Однак з контексту виглядає, ніби Ви натякаєте на мого молодшого брата. Я правильно розумію? Очевидно, що в цьому випадку, закидати політичне кумівство – некоректно. Оскільки Андрій Тягнибок – активіст нашої політичної сили стільки ж часу, скільки й я – вже 21 рік. Користується заслуженим авторитетом серед свободівців. І в депутатство його ніхто не тягнув десь у нетрях партійного списку, (як це у нас завели собі за моду робити президенти). Коли перед виборами до місцевих рад, керівництво Львівської обласної організації ВО "Свобода" запитало мою думку про можливість балотування Андрія до Львівської обласної ради, я відповів, що за партійним списком – категорично ні. А якщо є натхнення повоювати на мажоритарному окрузі, – вперед. Але у такому районі, де "Свобода" має найнижчий (на той час) рейтинг. Таким округом виявився Сколівський район. Андрія висунули кандидатом, і він переконливо переміг. Сьогодні він активно працює в цьому окрузі, допомагає людям і, за останніми опитуваннями, має там велику підтримку. То хіба це схоже на непотизм?
5. Чи не Ви, пане Олеже, особисто мені розповіли на зустрічі в готелі "Хайят" 15 травня, в перерві виїзних комітетських слухань канадського парламенту, що в разі поразки списку "Свободи" на виборах збираєтеся дообратися за округом, який звільниться після парламентських виборів? І що саме ви відповіли на моє припущення про те, що округи можуть звільнитися тільки в Донецьку?
Дякую, що нагадали про нашу бесіду під час зустрічі українських опозиціонерів із депутатами парламенту Канади. Оскільки Ви вже про неї завели мову, дозвольте, переповім її зміст для всіх.
Тезово:
По-перше, на запитання, чи пройде "Свобода" за партійними списками, я висловив впевненість, що, певна річ, пройде. І що сам я однозначно балотуватимуся за списком, а не по мажоритарному окрузі.
По-друге, я чітко і однозначно заперечив припущення про якусь "хитру схему під Тягнибока", нібито на випадок, якщо "Свобода" по списку все-таки не пройде до парламенту. Тому мені й дивно, що потім Ви змалювали у статті цю уявну "схему" як факт. Зрештою сказав, що отримати парламентське крісло для мене особисто – не принципово. Тим більше, що життя і політика в 2012 році не закінчуються. На що Ви, пане Лещенко, переконували мене, що для політика дуже важливо бути в парламенті. Хоча українські політичні реалії це спростовують – "Свобода" не має жодного народного депутата, але її рейтинг і впливовість більші, ніж у деяких парламентських партій.
Відтак я висловив думку, що, навіть у випадку гаданої поразки, мажоритарна система щоразу створює шанси для боротьби за депутатський мандат. Адже у мажоритарних округах часто відбуваються дострокові вибори. Наприклад, якісь депутати-мажоритарники з будь-якої партії йдуть працювати в Уряд, на інші державні посади тощо. Тоді округи звільняються, і в них будь-хто може балотуватися. Але я точно не говорив, що якийсь депутат від "Свободи" "здаватиме" свій округ для мене. З Вашою думкою, що "вільні" округи можуть з'явитися тільки в Донецьку, я не погодився. Бо впевнений у перемозі опозиційних сил, відтак – у появі таких округів по всій Україні...
Але ж, пане Лещенко, Ви пригадуєте ту розмову? Це був суто теоретичний обмін гіпотезами. Вільна бесіда при випадковій зустрічі. З таким же успіхом можна було би побалакати й пожартувати на теми погоди чи футболу. Хіба можна з цього робити глибокодумні і далекосяжні висновки про якусь "хитру схему", яку нібито готує "Свобода"?
Загалом своєю реакцією на Вашу статтю хотів донести лише єдину думку. Немає ніякого значення, пройде Тягнибок особисто, чи ні. Сьогодні потрапить у парламент, чи завтра. Має значення, що вперше в історії України фракція націоналістів у Верховній Раді буде. Бо "Свобода" – не тимчасовий виборчий проект "під лідера". Вона збудована таким чином, що кожен з її речників буде твердо представляти всю організацію та її ідеологію. Тому не потрібно шукати якихось хитромудрих "схем" там, де їх не може бути в принципі.
На інші Ваші "непов'язані, але все одно актуальні запитання", аби не заговорювати тему, відповім наступним постом.
P.S. Прошу вибачення, що відповідаю не так блискавично, як би хотілося. Бо читав запитання вже по дорозі на Кіровоградщину. Готую там ду-у-уже "хитру схему" перемоги націоналістів на виборах цього року;)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
