Чи маємо право віддати українську ГТС в невідомі руки?
Позицію ВО "Свобода" щодо сьогоднішнього голосування про реформування системи управління єдиною газотранспортною системою України (урядовий законопроект N4116а від 18.06.2014) виклав ще місяць тому.
Нагадую: проектом цього закону пропонується запровадити норму, відповідно до якої основні фонди, акції та частки у статутних капіталах державних підприємств, що провадять діяльність із транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах (тобто газотранспортна система) можуть бути передані спільному підприємству, якому держава матиме не менше 51 % корпоративних прав, а іншу частку підприємство, що належить та контролюється резидентами країн ЄС, США або Європейського Енергетичного співтовариства.
По-перше, такий законопроект суперечить позиції ВО "Свобода" та "Програмі захисту українців".
Позицію ВО "Свобода" висловлено, зокрема, у заяві від 27 квітня 2013 р.: "ВО "Свобода" послідовно виступає за збереження ГТС у власності та під контролем Української держави. Не може бути й мови про передачу навіть частини контролю над стратегічним активом України будь-якій іншій державі чи корпорації".
У п.11 розділу ІІ "Програми захисту українців" зазначено про необхідність ухвалення закону про стратегічні підприємства та стратегічні галузі виробництва, заборони приватизації стратегічних підприємств і повернення у державну власність раніше приватизованих, гарантування державного контролю над природними монополіями.
По-друге, під гаслом СП між державою Україною та іншою державою ЄС створюється легальна можливість отримання контролю з боку кремлівської компанії "Газпром" над українською ГТС.
Зокрема, до підприємств, що належить та контролюється резидентами країн Європейського Союзу, можна віднести наступних:
South Stream Austria GmbH (доля "Газпрому" – 50%);
South Stream Bulgaria AD (доля "Газпрому" – 50%);
South Stream Greece S.A. (доля "Газпрому" – 50%);
South Stream Hungary Ltd. (доля "Газпрому" – 50%);
South Stream Slovenia LLC (доля "Газпрому" – 50%).
Таким чином, у випадку купівлі частки "Нафтогазу" будь-якою із перелічених компаній, "Газпром" опосередковано отримає контроль над українською ГТС та матиме можливість блокувати ухвалення будь-яких невигідних для нього рішень.
Ба більше, варто звернути увагу і на найбільші газові компанії Європи: E.ON SE (ФРН) та GDF SUEZ S.A. (Франція).
Що ж стосується компанії GDF SUEZ S.A., то уряд Франції володіє лише 36,7% (станом на 2013 рік згідно із повідомленням на сайті компанії). Інші акції перебувають у вільному обігу, тобто, можуть бути придбані потенційно "Газпромом". Ба більше, згідно із повідомленням у ЗМІ та Вікіпедії China Investment Corporation (CIC), яку опосередковано контролює держава КНР, володіє близько 30% акцій компанії.
Щодо компанії E.ON SE (ФРН), то вказана компанія є афілійованою по відношенню до "Газпрому", оскільки згідно із повідомленнями у ЗМІ володіє близько 2% акцій "Газпрому". При цьому близько 90% акцій компанії E.ON SE знаходиться у вільному обігу.
Отже, навіть великі газові компанії найпотужніших економік Європи (Франція, ФРН) не є підконтрольними їхнім урядам. Тобто, питання щодо української ГТС вирішуватимуть не глави держав, а конкретні приватні власники компанії, які є акціонерами газових компаній Європи, серед яких у будь-який момент може з'явитися "Газпром" із контрольним пакетом акцій.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.