Досить вірити Москві на слово! (Про нові президентські ініціативи щодо окупованих територій)

Нині парламент має розглянути важливі президентські законодавчі ініціативи щодо війни з московським агресором. Без сумніву, вони не можуть залишитися поза увагою української громади.

Ідеться, зокрема, про проект Постанови ВРУ про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливій порядок місцевого самоврядування (N2374), а в парі з нею – про законопроект щодо внесення зміни до статті 10 Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" (N2378).

Власне кажучи, йдеться про уточнення і "покращення" законів про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу та про амністію терористів, які в незаконний спосіб ухвалили 16 вересня 2014 року. "Свобода", як відомо, була тоді єдиною фракцією у ВРУ, яка повним складом бойкотувала це незаконне рішення. Окрім цього, скасування згаданого закону вимагала й РНБО (рішення від 4 листопада 2014 року).

Натхненні такими поступками Києва московські терористи ударно "виконали і перевиконали" закон "Про особливий порядок..." – провели "в окремих районах Донбасу" свої псевдовибори.

Нагадаю відповідний пункт цього рішення:

2. Підтримати пропозицію Президента України щодо внесення ним у встановленому порядку на розгляд Верховної Ради України як невідкладного законопроекту про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей".

То, може, тоді Рада нацбезпеки і оборони і сам Президент були у нас некомпетентними? Або ж "провокували Путіна", діючи "на руку Москві"? Бо, за словами координатора парламентської коаліції Ю.Луценка (БПП), ухвалення сьогодні цих документів (N2374 і N2378) "є єдиним шляхом відновлення територіальної цілісності України і підставою не дати звинуватити Україну в зриві мирних переговорів".

Категорично не згоден.

По-перше. Єдиним шляхом відновлення територіальної цілісності України є звільнення наших земель, захоплених московським окупантом, і відновлення контролю над усією ділянкою кордону, а ніякий не "особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах". І тим більше, не надання цим районам "особливого статусу". Чи цю очевидну істину вже піддають сумніву в керівництві України?...

По-друге. Ці території наразі є окупованими. Що дасть дарування їм якогось "особливого порядку" сьогодні? – Хіба що спровокує окупантів на проведення нових псевдовиборів на підконтрольних їм територіях. На ділі це ще один крок до легітимізації терористів і нового "Придністров'я" на окупованих землях. Нагадаю ще раз: московські терористи вже так робили. Хіба не безглуздо наступати на ті самі граблі – знову дарувати якісь "особливі порядки" цим "окремим районам", поки вони залишаються окупованими?

По-третє. Мирні домовленості щодня зривають саме окупанти. І, як правильно каже сам Президент, "Правда полягає в тому, що угода не працює" (інтерв'ю газеті "Bild"). Адже "Щодня з російського боку знову стріляють, часто понад 60 разів на день – у цілому перемир'я порушувалось 1100 разів", – визнає Порошенко в Берліні, констатуючи, що мінські угоди зазнали провалу. Отож, досить бути наївними, немов "кошенята Чечетова"! Окупанти не будуть дотримуватися положень постанови і Закону, так само, як нині "1100 разів" порушують угоди про припинення вогню та відведення важких озброєнь. Чи хтось у цьому все ще сумнівається?!

Тому "Свобода" – категорично проти ухвалення таких законодавчих ініціатив. Натомість ми вимагаємо:

- Скасувати закони про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу та про амністію терористів, ухвалені в незаконний спосіб на початку вересня 2014 року, як цього вимагає рішення РНБОУ від 04.11.2014.

- Визнати "ДНР" і "ЛНР" терористичними організаціями, створеними Путіним для легітимізації російської агресії на Донбасі.

- Визнати захоплені Росією райони Донбасу тимчасово окупованими територіями.

Україна в жодному разі не повинна переходити до виконання наступних пунктів Мінських угод, доки окупанти не виконають базових домовленостей про припинення вогню і відведення важкого озброєння. А до того часу навіть внесення в порядок денний цих законодавчих ініціатив (N2374 і N2378) є, м'яко кажучи, взагалі недоречним.

P.S. Звертаємося до мудрості Президента і колективної відповідальності парламентської більшості: зніміть сьогодні з порядку денного ці законодавчі ініціативи! Бо мудрість і відповідальність нині – це твердість і послідовність позиції України. Продемонструйте цю твердість і послідовність агресору, світу і – головне – українському народові!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.