Скільки ще українці працюватимуть задарма?
Будь-яка робота має бути оплачена, відповідно до затрачених на неї сил. Інакше це рабовласництво або большевизм. Ані того, ані іншого в Україні начебто немає, однак понад 220 тисяч громадян працюють безоплатно. А це – чверть мільйона голодних сімей. Така ситуація випливає з офіційної статистики щодо заборгованості платні працівникам у всій державі. Ба більше, з кожним місяцем кількість осіб, яким не виплачують зароблених грошей, невпинно зростає. За такої динаміки вже завтра без платні може залишитися навіть той, хто вважає, що ця проблема його омине. Ще трохи урядування від Яценюка і компанії – і недалеко до соціального вибуху. А у стані російсько-української війни така безвідповідальність влади загрожує самому існуванню нашої держави.
"Свобода" вимагає від влади реальних кроків для розв'язання цієї проблеми. Про них – детальніше в тексті заяви об'єднання депутатів-свободівців у Верховній Раді:
"За даними Держстату, на 1 червня цього року заборгованість із зарплати лише за останній місяць зросла на 21, 1%, а з початку року – на 37,2% і досягнула 1,8 млрд. грн.
Нагадуємо, що заробітна плата є основним, а для переважної більшості українців – єдиним джерелом існування. На сьогодні зарплати не виплачено 224,1 тис. працівників економічно активних підприємств. Середня сума недоотриманої зарплати – майже 6 тис. гривень на працівника.
Найбільші темпи зростання заборгованості – в рідній для прем'єра Яценюка Чернівецькій області – 42,2% за місяць!
Призупинення діяльності підприємств у зоні АТО, безумовно, є однією з причин зростання заборгованості. Але заборгованість по Донецькій і Луганській областях (навіть з урахуванням підконтрольних Україні територій) – всього 43% від загального обсягу. Решта – це бездіяльність так званого уряду технократів, який більш ніж за рік не зміг або не захотів переорієнтувати українську економіку на діяльність в умовах війни і продовжує курс уряду Януковича-Азарова на побудову олігархічної системи економіки.
Відсутність доступних кредитів для бізнесу, несвоєчасне відшкодування ПДВ, небажання спрощувати систему оподаткування і зменшувати кількість податків – все це призводить до відсутності обігових коштів у підприємств, низької платіжної дисципліни, фактичної ліквідації підприємств малого та середнього бізнесу, а як наслідок – зростання заборгованості із заробітної плати.
Левова частина боргів – це невиплачена заробітна плата працівникам державних підприємств і акціонерних товариств із державною часткою. Такі підприємства свідомо доводяться до банкрутства для того, щоб продати їх за копійки наближеним до влади олігархам на хвилі масштабної приватизації, ініційованої урядом Яценюка.
Поки ситуація з виплатою заробітної плати не перетворилася на соціальний вибух, влада має вжити декілька зрозумілих всьому суспільству заходів:
- забезпечити малий та середній бізнес доступними кредитами;
- своєчасно відшкодовувати ПДВ всім, а не лише наближеним до влади;
- спростити податкову систему, зокрема таким чином, щоб фіскальний тиск держави був не більшим, ніж 35% від ВВП, запровадити прогресивну систему оподаткування як для бізнесу і для громадян, кардинально реформувати ПДВ і систему його адміністрування;
- змінити неефективних менеджерів на державних підприємствах та притягнути до відповідальності осіб, які рекомендувати та затверджували цих "управлінців";
- притягнути до відповідальності керівників виконавчої влади, дії або бездіяльність яких спричинили зростання боргів із заробітної плати".
P.S. На великі християнські свята наші можновладці страшенно люблять влаштовувати показові походи до церкви, аби засвідчити перед телекамерами свою ревну "набожність". Водночас, як бачимо, вони легко "забувають", що серед гріхів, які волають до неба про помсту, є і затримання чесно заробленої зарплатні. Бо у св. Письмі чітко сказано: "Того ж самого дня виплатиш його заробіток, ще перед заходом сонця, бо він убогий, і всією душею чекає виплати. Тож не закликатиме проти тебе Господа, та й не матимеш гріха" (Втор.24.14-15)...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.