Не словом, а дією – звернення до очільників "Європейської солідарності" та "Голосу".
Голові партії "Європейська солідарність" Петру Порошенку
Голові партії "Голос" Святославу Вакарчуку
Звертаюся до вас з приводу актуального й болючого для кожного українця питання – намірів влади скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення та відкрити так званий "ринок землі".
Як відомо, 25 вересня 2019 року Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук подав до парламенту законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, а вже 18 жовтня 2019 року парламентський Комітет з питань аграрної та земельної політики цинічно, поспішно й непрозоро, без участі громадськості, преси та обговорення, всупереч регламентним нормам схвалив законопроєкт N2178-10 від 10.10.2019 року за основу до першого читання.
Це викликало справедливе обурення громадськості, представників фермерських і селянських об'єднань, місцевих громад. У жовтні-листопаді 2019 року по всій Україні пройшли акції протесту проти розпродажу української землі: фермери, представники аграрних об'єднань, громадських організацій та політичних партій пікетували Верховну Раду, офіс Президента, органи державної влади в областях, перекривали дороги і пікетували офіси та помешкання провладних нардепів.
У цей же час понад 100 місцевих рад (з них 11 обласних рад, 11 міських рад обласних центрів) ухвалили звернення до президента України, голови Верховної Ради України, прем'єр-міністра України щодо необхідності продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення та недопущення запровадження "ринку землі". У цих зверненнях міститься чітка позиція: депутати місцевих рад, як повноважні представники громад, проти розпродажу землі сільськогосподарського призначення.
Аналіз провладного законопроекту про обіг землі засвідчує: внаслідок його прийняття створюються реальні загрози того, що українську землю можна буде продавати іноземцям (через формулу "юридичним особам – резидентам України"). Фактично після цього власниками української землі стануть місцеві латифундисти та іноземні компанії, що є категорично недопустимим.
Згідно з Конституцією України, українська земля є основним національним багатством Українського народу, що перебуває під особливою охороною держави. У запропонованому ж законопроєкті фактично йдеться про нівелювання конституційного статусу української землі до рівня звичайного товару, який може купити кожен, хто заплатить більші гроші.
Узаконення торгівлі землею сільськогосподарського призначення – пряма загроза для її відчуження на користь олігархічного чи чужоземного капіталу та перетворення України на сировинну колонію, в якій українці опиняться в статусі наймитів "на нашій не своїй землі", а держава втратить вплив на внутрішній продовольчий ринок.
Українська земля рясно скроплена кров'ю багатьох поколінь наших Героїв, за неї боролись і віддавали свої життя десятки мільйонів українців. І сьогодні на Донбасі новітні Герої України ціною своїх життів захищають українську землю від московського агресора. Тому ми, як частина Української нації, усіх – "і мертвих, і живих, і ненарожденних" – не маємо морального права розпродати надбання нації, за яке боролися покоління українців і яке ми маємо передати у спадок нашим нащадкам.
Враховуючи, що 12 листопада 2019 року фракція "Слуги народу" внесла на розгляд Верховної Ради законопроєкт про розпродаж землі сільськогосподарського призначення, звертаюся до ваших політичних сил не словом, а дією продемонструвати, з ким ви – з олігархами, які хочуть загарбати українську землю, чи з українським народом, який в переважній більшості (73%) проти розпродажу української землі, і не підтримувати згубний законопроєкт, який фактично відкриває шлях до розпродажу української землі.
Голова ВО "Свобода" Олег Тягнибок.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
