Відповідь російській церкві
Кілька днів тому мене, мою політичну силу, Демократичну Сокиру, та нашу активність згадали неабиякі люди – Російська православна церква в Україні. А серед інших – її медіа "СПЖ" (сміх продовжує життя) та "расколам.нет", а також один з її відомих спікерів, отець Миколай Данилевич.
Претензія для нас полягала у тому, що у нас у київському активі є жінка-трансгендер (певно, на думку наших опонентів такі люди не можуть займатися політикою), а також колишня секс-робітниця, що зараз займається соціальним захистом своїх колишніх колег (цікаво, де саме наші фарісеї знайшли розходження з православною традицією). А також деякі пункти нашої програми.
- Легализовать проституцию, игровой бизнес и марихуану, продать землю и выставить на приватизацию остатки госпредприятий. И это они называют патриотизмом? – питають СПЖ та отець Микола.
Зазвичай ми би просто зраділи. Бо немає кращої похвали, ніж розпачливий крик тих, хто працює проти твоєї країни. Але в цьому випадку було занадто смішно. Бо наші опоненти згадали патріотизм.
Що ж, поговоримо про те, що є патріотизмом, і те, що ним не є.
По-перше, шановні опоненти та особисто отче Микола, ні, ми не називаємо патріотизмом перераховані вами заходи. Зараз буде низка нових для вас понять, можете занотувати.
Легалізацію секс-роботи ми називаємо чесністю. Бо вона існує, і ви це чудово знаєте, а якщо не знаєте – запитайте у семінаристів та кліриків з Одеської єпархії, які кілька років тому святкували день народження із секс-робітницями та тортом з прапором "ДНР". Чи дізнайтеся в владики Даміана, намісника Свято-Введенського монастиря – адже його секретаря, отця Іоанна Корнуту, три роки тому удар схопив саме в сауні з дівчатами. Чи запитайте отця Олександра Каневського, який вдень публічно обурювався введенню сексуального просвітництва в школах та видавав газету "Родительский комитет", а ввечері ласкав секс-робітниць. Не подумайте, ми не в претензії ані за перше, ані за друге – але ж не водночас! Ми в претензії за те, що він проміж цими справами займався пропагандою на користь держави-агресора, але це окрема тема.
Так само чесністю ми називаємо легалізацію грального бізнесу в країні, де Космолотів більше, ніж хлібних крамниць. Ми просто воліли б, щоб ті ж Космолоти хоча б сплачували податки до бюджету, а не як зараз.
Легалізацію медичного канабісу ми називаємо милосердям. Адже десятки тисяч хворих страждають від болю – і в нашій країні вони змушені втамовувати його важконаркотичними опіатами, бо держава офіційно забороняє медичні препарати на канабіноїдній основі.
Продаж землі та приватизацію державних підприємств, більшість яких є збитковими та слугують лише вимиванню грошей з держбюджету, ми називаємо ринковою економікою. А ви, отче, соціаліст? Може, партійний? Може, теж балотувалися від Компартії, як ваш колега, владика Павло Лебідь? Чи все ще попереду?
Патріотизмом ми називаємо інші речі. В першу чергу – захист країни від зовнішньої агресії, який значна низка активістів та прихільників нашої партії любить, вміє та практикує як на фронті, так і в тилу. Як очевидної агресії – втіленої у російських військах – так і гібридної, втіленої у "інструментах м'якої сили" та пропаганди.
Втім, нас анітрохи не дивує те, отче, що ви не розбираєтесь, що саме є патріотизмом, а що ним не є. Адже якби мали хоча б базове уявлення – ви б і на секунду не затрималися в українському екзархаті Російської православної церкви, який ви іронічно називаєте "Українською православною" і який і є частиною інструментарію російської агресії.
Бо як патріоту, та й просто християнину, бути у церкві, де служить отець Олег Хижняков? Пригадуєте такого? Благословляв гіркінських окупантів, коли вони захопили Слав'янськ, поставили на його чолі Сяву Пономарьова, героїнщика з вокзалу, та ламали українцям лікті та хребти по подвалах? Не знайшлося в церкви дисциплінарних зауважень до чесного отця? То є певні зауваження до церкви.
Як патріоту, та й просто християнину, бути у церкві, де єпископат не може приховати відвертої ненависті до України?
Де сам предстоятель демонстративно не встає під час молитви за загиблих героїв, та стверджує, що Голодомор – то від Бога за гріх повстання проти нього. Наче ті, хто руйнував церкви, та ті, хто оточував села військами, не були тими самими людьми, наче це не вони, а нещасні селяни, вбивали священників.
У церкві, яка безпосередньо пов'язана з мережею проросійських силових організацій в Україні? Кому з читачів цікаво – гугліть "Казаки-разбойники. Итоги. Татьяна Деркач".
Де єпископами навіжений Лонгін Жар, що забороняв людям боронити свою страну від агресора, мерзотний Павел Лебідь, що хвалиться вмінням проклинати людей на смерть, а під час Майдану рівняв Януковича з Христом, та біснуватий Лука "Копростом" Коваленко? Останній, до речі, може добре вас просвітити і в питаннях впливу різних химічних речовин на організм людини. Адже його помічник досі строк за транспортування амфетаміну мотає.
А уж скільки братів во Христі можуть вам зробити лекцію по сексуальному просвітництву усіх кольорів веселки – ви й без мене, чесний отче, знаєте. Чи називати імена та сани? Включно з деякими персонами, яких ми вже згадали вище?
Я вже не кажу, чесний отче, про те, як ваша організація порушує закони України. І щодо будівництва в пам'ятках архітектури та історії – кияни ще не забули, як ворота Лаври чудодійно обвалилися якраз так, щоб джип владики Павла пролізав – і щодо статті 181 ККУ – посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень. Скількох людей той самий Павел вбив порадою лікувати ковід обнімашками, не підкажете?
А. І так. Наша організація вашій організації, отче, відповідь завинила. Невдовзі буде. У повазі до істини та законів України.
Якщо ви їх теж шануєте, вам сподобається. А як ні, то ні.
З побажанням милості Господньої,
Віктор Трегубов, співзасновник Демократичної Сокири.
