Доводити неправду – обов'язок Пашинського

Голова Комітету з питань нацбезпеки Сергій Пашинський подав до суду на депутатів Сергія Соболева та Дмитра Добродомова, які звинуватили його в причетності до корупційних оборудок з нафтопродуктами на багатомільйонні суми. Пашинський заявив, що якщо факти підтвердяться, то він проситиме вибачення.

Однак ще минулого року непомітно як для депутатів, так і для журналістів змінилося законодавство. Тепер суд інакше розглядає справи щодо правдивості чи не правдивості фактів. Дійсно раніше, той хто поширив інформацію, мав би в суді доводити її правдивість. Однак, тепер, якщо Пашинський звернувся до суду, то саме він і має доводити, що інформація неправдива. Не зможе цього довести – суд відхилить його позов.

Юридичною мовою це має назву "тягар доведення" – раніше тягар доведення покладався на відповідача, але тепер на того, хто звернувся до суду.

Ось як виглядала зміна до закону ухвалена ще 27 березня 2014 року:

"Частину третю статті 277 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN40-44, ст. 356) виключити"

Депутати, які голосували за закон, не помітили цієї важливої зміни. Хоча це не дивно

А ось так звучала вилучена з Цивільного кодексу частина:

Стаття 277, частина 3 "Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного."

Журналістські організації ще з 2003 року вимагали вилучення цього положення Цивільного кодексу. І лише у 2014 нам вдалося провести цю важливу поправку і зняти з журналістів тягар доведення.

Хоча закон стосується всіх, найбільшу користь від законодавчих змін отримали саме журналісти. Якщо журналіст напише про те, що прокурор, міліціонер, суддя є хабарниками, незаконно збагатилися на державній службі і на нього подадуть до суду, то виграти таку справу чиновнику-корупціонеру буде вкрай складно. Чиновник повинен буде довести свою чесність, що зробити майже неможливо.