Голова Верховного Суду України – захисник диктаторських законів 16 січня
Рух ЧЕСНО в рамках кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! аналізує усіх кандидатів у Верховний Суд й уже зібрав дуже багато важливої інформації. Хтось із кандидатів заплямований корупційними скандалами, хтось виносив рішення проти майданівців. Однак серед кандидатів у новий Верховний Суд є фігури, чия біографія викликає абсолютне обурення. Один із таких Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, який отримав цю посаду незадовго до Євромайдану за сприяння Андрія Портнова, тодішнього заступника Глави Адміністарції Президента Януковича. Того самого Портнова, який проводив в Адміністрації Президента "аудієнції" з судями, яких тоді мав прерогативу призначати Президент.
Призначений в часи Януковича Романюк вже на початку кар'єри Голови ВСУ відзначився своїми ганебними заявами підтримки диктаторських законів 16 січня. Тоді, коли увесь світ обурювався прийнятими законами, які не просто обмежували права і свободи громадян, але й перекривали кисень громадським організаціям та фактично унеможливлювали прояви незгоди з режимом, Ярослав Романюк 17 січня збирав журналістів на прес-конференцію та півгодини розповідав про те, які позитивні зміни привнесли прийняті напередодні закони. Висловлюючи підтримку диктаторським законам 16 січня та цитуючи закладені положення, Голова ВСУ мав зухвалість порівнювати їх із європейськими стандартами.
"Якщо право людини на вираження поглядів завдає шкоди суспільним інтересам, підриває суспільну довіру до суду, то Європейська Конвенція з прав людини передбачає право держави встановлювати відповідні обмеження і санкції. Таким правом Україна скористалась зараз", – заявляв у січні 2014-го Романюк. При цьому прийняття відверто репресивних законів суддею було оцінене як те, що Україна не змінила свого політичного вектору й надалі залишається прихильником Європейської інтеграції та реформує своє законодавство у відповідності до Європейських стандартів.
Після Революції Гідності Романюк не просто залишається на посаді Голови Верховного Суду, а ще й продовжує робити гучні заяви про неконституційність люстрації, під яку, між іншим сам не підпадає. Романюк отримав так звану "індульгенцію" від обов'язкової люстрації, закладену в Законі про очищення влади. До слова, сам закон суддю та його колег із Верховного Суду не влаштовує й Пленум ВСУ ще восени 2014 року звертався до Конституційного суду про визнання люстрації неконституційною.
Не влаштовувала голову Верховного Суду України і судова реформа. Зокрема Романюк заявляв про те, що ліквідовувати суди може лише Президент, а не Верховна Рада і тому ця реформа неконституційна. Втім попри те, що сам ВСУ оскаржив у жовтні 2016 року судову реформу у Конституційному Суді, аргументуючи свою позицію тим, що судді ВСУ мають автоматично бути переведені у новостворений суд, Романюк і більшість його колег все ж подалися на конкурс, оголошений наприкінці року.
Рух ЧЕСНО в рамках кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! проаналізував усіх кандидатів від ВСУ. Мене найбільше вразив голова Верховного Суду України. Людина, яка зробила собі кар'єру в часи Януковича та публічно підтримувала диктаторські закони 16 січня не може судити іменем України. Так само, як не мають стати суддями найвищої судової інстанції інші судді, які звикли працювати у корупційній системі, які виносили неправомірні та сумнівні рішення й елементарно не дотримуються суддівської етики та норм суспільної моралі.
Приклад із Романюком демонструє нам одну важливу річ – він зберіг свої шанси залишитися суддею Верховного Суду, оскільки суспільство не звертало особливої уваги на його діяльність. Але якщо журналісти та активні громадяни будуть щоденно моніторити діяльність суддів та оцінювати їхні вчинки – провести на конкурсі тих самих суддів на посади буде значно важче. Саме тому Рух ЧЕСНО в рамках кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! здійснює ретельний аналіз усіх кандидатів у Верховний Суд. Ми будемо й надалі слідкувати за кожним кроком конкурсного відбору та повідомляти про всі важливі обставини публічно. Стежне за нами на сторінці ЧЕСНО.Фільтруй суд!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
