Як зупинити вторгнення. Додаткові аргументи, й два питання Джозефу Байдену перед розмовою з Путіним
Заяви про ціну, яку заплатить Росія за вторгнення в Україну – правильні. Але нам, в Україні, у випадку наступу, буде наплювати на ціну, яку заплатить РФ. І ми навіть не витрачатимемо час на обговорення радісної новини про згортання "Північного потоку – 2". У нас будуть інші справи і проблеми. А там, у Путіна, можуть своєму народу поставити для прослуховування стару платівку з піснею про те, що "мы за ценой не постоим". Особливо, коли "призом" може бути вся Україна. З її територією, ресурсами і продуктовим ринком.
Справді, якою ж має бути ціна, щоб зупинити агресора? Серед інших санкцій, треба вдарити по персональним інтересам. Пояснити Путіну, що окрім вже діючих санкцій, будуть "обнулені" всі активи російської "еліти" на Заході. Трильйони, вивезені з РФ, будуть помножені на нуль. Уявіть собі реакцію середньостатистичного російського олігарха, який має все на світі й... нічого. Яхти під арештом, на рахунках – мільярди, але вони заморожені, маєтки під обтяженням, навіть власні реактивні "Фалькони" в ангарах аеропортів – заблоковані. А дітям, які навчаються в кращих університетах Європи і Америки доведеться возити гроші контейнерами, бо суперзолоті і суперплатиново-дамантові картки буде перетворено на шматочки пластику. Чи накреслить цю перспективу президент США російському лідеру? Такий механізм стримування можна вписати у загальний контекст санкцій і дій з упередження масштабної агресії.
Питання з історичним контекстом. Як відомо, свого часу прем'єр Британії Чемберлен повідомив співгромадянам, що він привіз їм мир. Для цього, щоправда, довелося заплатити Гітлеру: віддати на розчленування Чехословаччину. У підсумку, з миром не склалося, й з Чехословаччиною якось незручно вийшло. Чемберлен привіз додому і війну, і ганьбу. І ліквідовувати наслідки такої політики вже довелось уряду Вінстона Черчилля і британському народу, який вступив у бій з нацистами. Отже, питання до президента США: чи пам'ятають в його країні "помилку" Чемберлена й чи готові її уникнути?
Звісно, розмова Байдена з Путіним буде на тлі переконання останнього, що від України нічого не залежить, й навіть не варто зважати на позицію самих українців (не тих, кого "опаспортизували" на захоплених територіях, а всього населення). Такі концепції нам відомі, нічого нового. Можливо, Джозеф Байден пояснить Путіну, що аналогії з Афганістаном недоречні? З країною, де фронт проти талібів тримали американські військові. Після демобілізації яких, нестійка конструкція "афганської демократії" завалилась прискореними темпами. В Україні фронт тримають Збройні Сили України, яких Джозеф Байден, навіть, якщо дуже захоже, не зможе відкликати додому, за океан. Відповіді на ці питання – у наступному відео:
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
