Помста корупціонерів, або як відволікти увагу і продовжувати рекет у Києві.
Минулого тижня Київрада проголосувала за виделення в оренду моїй компанії земельної ділянки розміром 1.28 га за адресою Оболонська набережна, 18. Приводом для відводу була наявність приватної нерухомості на цій ділянці. До цього голосування прикуто багато уваги, як кажуть, через те, що це перший землевідвід під час нового етапу війни. А також те, що земля межує з найкращим з нових парків Києва – парком Наталка. Заразом, я опинився під зливою самих різноманітних обвинувачень. Маніпулятивних і необґрунтованих. Тому вирішив відповісти на деякі питання, які могли б виникнути у незаангажованої людини щодо цього проекту і до землевідводу. І, власне, як виникла ідея.
У житті завжди є місце закономірним випадковостям:) Приблизно років з 10 тому мій щойно запущений проект ресторан "Прага" у Голосіівському районі став дуже популярним. Ми запропонували киянам новітній на той час формат – заміський ресторан у місті, з гарною інфраструктурою, великим охайним парком. Мене знайшов і запросив до нього у гості власник Гольф-центру на Оболоні Сергій Кіроянц, запропонував відкрити у нього на території ще один ресторан. Мені його локація дуже сподобалась, як і сам проєкт гольф-центру, але від пропозиції я відмовився. Я бачив свої бізнеси в іншому ринковому сегменті, з відкритою територією, без огорож, з більш широкою аудиторію.
Прямо поруч я помітив купу занедбаних будівель і запитав тоді пана Сергія, чи буде він радий гарному сусіду, якщо викуплю і приведу до ладу? Він був скептичний, але сказав, що бажає успіхів. Так почали скупляти один за іншим кілька щільно розташованих будівель і споруд, процес затягнувся на роки.
Стосовно самого проекту. Оскільки моїм основним бізнесом є відновлювана енергетика і я останні 14 років інвестую у будівництво малих гідроелектростанцій, то, вочевидь, добре обізнаний з нормами водного і земельного законодавства. Місцезнаходження старої нерухомості диктує досить обмежене коло варіантів, що саме там можна зробити. У прибережній захисній смузі (ПЗС) вздовж Дніпра заборонено нове будівництво і категорію земель відповідно до кадастру ми добровільно погодилися змінити на "рекреація". Тобто, там можуть бути якісь бізнеси, які забезпечують дозвілля громадян. Музика, вистави, харчування, спорт, виховання, лікування, розваги, може, якісь суміжні речі на кшталт роботи на природі. Не можна і, власне, не збираюся будувати житло чи апартаменти / готелі, не можна робити щось промислове.
Тому всі ці закиди, що ми поставимо 10-метровий паркан, позбавимо доступу до води і давитимемо відпочивальників спорткарами – брехня. Як і заяви окремих депутатів Київради, що там буде готель або житловий комплекс.
Щодо самого проекту, я його поділяю на дві стадії. У першу чергу хотів відкрити будівлю недобудованого кесону і зону вуличного паркового street-food, у другу чергу братись за реконструкцію довгої будівлі вздовж Дніпра і допоміжних споруд. Чому так?
Кесон будувався як важка споруда із армованого бетону і за проектом мусив бути на глибині біля 40 метрів під землею – звідти прохідники мусили б копати тунель під Дніпром. Він не має статусу пам'ятки і дістався нам у вигляді громадського туалету з купою бруду і засохлого лайна. Об'єкт, на мою думку, заслуговує на кращу долю. Я не знаю, хто пустив чутки, що там планується ресторан. Під одноповерховий ресторан, можливо, буде реконструйована одна з капітальних споруд поруч. А кесон з його 3-метровими бетонними стінами мені здається ідеальним з точки зору шумоізоляції, планую це як міні концертну залу – музика, бар, стендапи, сценічні вистави, може спектаклі.
Важко презентувати проект, який не завершено. Кесон ще мають покрити фінальним шаром зовнішнього оздоблення, аби він виглядав максимально автентично як старовинний бетон. Будуть елементи з кортену (стабілізовна іржава окислена сталь) та скла. На вершині буде відкритий оглядовий майданчик для відвідувачів парку. Хочу зробити гарний туристичний магніт, класне культове місце.
Що буде в другій довгій будівлі, я, відверто, поки не знаю.
Я вже казав, що хотів би розмістити в частині приміщення гарний ресторан з середнього рівня цінами, попередньо середземноморської кухні. Під що використовувати решту приміщень? Ну треба дивитись на ту ситуацію, яка складеться після війни. Буде на Оболоні повоєнний бебі-бум? Можна розмістити якийсь приватний дитячий садок, розвиваючий центр, можна кав'ярню з десертами, може якийсь коворкінг, може квітковий магазин, може хлібний магазин, може сувеніри, може комп'ютерний клуб. Я налаштований розглядати будь-які варіанти, які дозволяє чинне законодавство по цільовому призначенню землі і які можуть бути прибутковими. Я люблю мистецтво, але не впевнений, що зараз можна заробляти на картинній галереї. Можу точно повторно сказати, чого там не буде: житла, апартаментів, готелю тощо.
Тепер щодо питання оренди землі.
Перше. Київська міська рада не могла не виділити нам землю відповідно до закону. Бо ми погоджуємось із природоохоронними обмеженнями і не плануємо нову забудову, лише реконструкцію старих брудних руїн.
Друге. Може, я б і не поспішав просити про оренду землі, але мене до цього підштовхнуло кримінальне провадження, порушене проти компанії.
От зараз у Оболонському суді слухається справа про арешт нашого майна. Прокурор шокував мого адвоката двічі. Вперше, коли здивувався, чого вона взагалі прийшла (бо думали потайки арештувати), вдруге, коли прямо заявив, що арешт мусить перешкодити оренді землі і господарській діяльності, хоча це наше законне право.
Мені відомо, що провадження порушене за заявою народних депутаток Олени Шуляк, Мар'яни Безуглої та головного "обвинувачувача" мене в корупції Владислава Трубіцина.
Коли я дізнався про справу, то зустрівся з Оленою Шуляк, вислухав її позицію, виклав свою. Так само виклав свою позицію прокурору Києва Олегу Кіперу. Хочеться сподіватись, що в обох випадках я був почутий.
Щодо Трубіцина, вже зрозуміло, що наш діалог не вдався. І навряд чи міг вдатись апріорі. Далі викладу суто свої припущення. Понад рік тому 10 лютого 2022 року Трубіцин був арештований Вищим антикорупційним судом у справі НАБУ, де його підозрюють в тому, що він організував схему отримання неправомірної вигоди за розміщення МАФів. В матеріалах ЗМІ фігурує цифра 20 тисяч хабара за точку, що дорівнює 600-700 тис дол на місяць. А в матеріалах слідства згадуються ті прізвища з Банкової, які, кажуть, краще не називати, щоб не нариватись на проблеми. Зокрема, і Олега Татарова.
Підозрюваних у справі випустили під заставу у 20 млн. грн. Початок воєнної агресії 24 лютого вберіг злодіїв від громадської уваги. Про них просто забули, всіх цікавили новини з фронту. Тож звинувачені у корупції лишаються не просто на свободі, а діючими депутатами і чиновниками, та членами правлячої партії, які далі продовжують грабувати бізнес.
Що може зробити людина, яка сама підозрюється у корупції та здирництві? Спробувати собі створити образ борця з корупцією.
Трубіцин приїжджав до мене на переговори і раз я з ним спілкувався телефоном. Він козиряв зв'язками і ультимативно стверджував, що жодне будівництво на Оболоні не може відбутись без його згоди. Вочевидь, це мало чим відрізняється від того, що йому інкримінується детективами НАБУ.
Принагідно нагадую небайдужим, що завтра, 15.02.2023 року о 10.30 почнеться слухання справи у ВАКС по суті, а поки що бажаючі можуть із відкритих джерел ознайомитись із відео де прокурори 4 години зачитують обвинувачення, дуже цікаві і, водночас, огидні почуття.
Для себе я зробив висновок, що необхідно в рази більше комунікувати з киянами та мешканцями Оболоні про суть проєкту. Я 29 років у бізнесі і я не вперше стикаюсь з тим, що шантажисти намагаються налаштувати громаду проти бізнесу. Ми налаштовані послідовно відповідати на всі питання і розвінчувати манипуляції, заводимо сторінки у соціальних медіа і будемо інформувати про реалізацію проекту. Наша команда реалізувала понад сотню проектів відновлюваної енергетики, девелопменту нежитлової нерухомості, поводження з відходами. Завжди нам вдавалось порозумітись з громадою. Думаю, що вийде і цього разу.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
