8 грудня 2023, 02:46

Копаємо собі могилу глибше.

Мало нам енергетичного терору від рашистів – власні чиновники час від часу наносять шкоди більше за ворожі ракети і дрони.

Прочитав щойно проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на імпортерів електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану". Тепер око сіпається і заснути не можу від роздратування. Поясню по пунктах.

Політика регулятора НКРЕКП та Міненерго протягом останніх чотирьох років – суцільна політика провалів, порушень закону, непродуманих і політично вмотивованих рішень. А Кабінет міністрів вце це освячує.

Що ми вже пережили? І до чого ми ще не дожили? Нагадаю стислий перелік:

• імпорт енергії з ворожої Білорусі, і, навпаки, зупинка експорту до члена ЄС Угорщини;

• злочинна договірна торгівля і мільярдні збитки державних енергокомпаній у 2020-2022 роках на монопольній приватній площадці;

• кидок інвесторів у відновлювану енергетику (ВДЕ) із ретроспективним зниженням тарифів і повна зупинка її розвитку;

• нуль побудованої високоманеврової газової генерації і відсутність стимулів її будувати;

• близько до нуля нових систем накопичення енергії;

• як наслідок, збиток енергосистеми від оплачуваних відключень ВДЕ і сезонний профіцит, провалений влітку експорт;

• більше мільярда євро боргів НЕК Укренерго перед іноземними кредиторами, забезпечених держгарантіями;

• мільярд доларів боргів перед інвесторами у відновлювану енергію (це вже після урізання тарифів);

• більше 5 мільярдів євро боргів на ринку газу і тепла;

• паливна криза 2022 року під час війни внаслідок ідіотського цінового регулювання;

• нескінчена череда скандалів і арештів у справах про корупцію із держзакупівлями палива та ремонтних і будівельних робіт (а скільки їх ще попереду);

• чотири роки недостатньо, аби впровадити міжнародну систему підтвердження джерел походження енергії;

• свідоме і багаторазове порушення регулятором НКРЕКП вимоги законів України щодо встановлення тарифів на рівні не нижче собівартості. Як в електроенергії, так і по воді;

• підписання угод про побудову купи нових ядерних реакторів з мізерними шансами не фактичну реалізацію цих проектів, але з високою імовірністю судових позовів.

Війна додала до цього сумного переліку нові пункти:

• обгрунтовані підозри щодо зловживань при закупівлях на окуповану Запорізьку АЕС і взагалі на держзакупівлях Енергоатому. Чисті мародери.

• багаточислені незаконні постанови і рішення Міненерго, КМУ, НКРЕКП. Учасники ринку вимушені постійно позиватись, зокрема, до регулятора і добиватись перегляду цих порушень через суди. Тут і минулорічне газове PSO, і накази Міненерго про те кому і скільки платити у відсотках на початку 2022 року, і незаконне регулювання небалансів ВДЕ і ще багато різного.

Прямо зараз планується чергова порція трешу. Регулятор НКРЕКП пропонує КМУ встановити ще одне ПСО, цього разу "імпортне".

Простіше кажучи, компенсація різниці між високою ціною імпорту та штучно утримуваною ціною електроенергії в Україні буде компенсуватися всіма споживачами солідарно через тариф на передачу, замість формування ринкових цін.
Наслідки не важко передбачити:

• Імпортне ПСО призведе до викривлення ринку і подальшої деградації власних генеруючих потужностей, навіщо будувати власну генерацію, коли за електроенергію з неї не розраховуються роками, натомість, стимулюючи імпорт?

• Зростання імпортної залежності у довготривалій перспективі.

• Імовірну неплатоспроможність системного оператора, який на додаток до існуючих багатомільярдних боргів за ПСО по населенню і ВДЕ матиме ще одне ПСО, яке ці борги приростить. В кінці, як завжди, за все заплатить нещасний український споживач. Просто не у вигляді нормальних тарифів, а через податки і інфляцію споживчих цін.

На фоні цих диких ініціатив по імпортному ПСО на електроенергію і повному згортанню будівництва нових потужностей – особливо цинічно виглядають заяви про підтримку зеленого курсу України в межах загальноєвропейської політики, обіцянка побудувати фантастичні 140 ГВт нових потужностей ВДЕ, задекларована Україною на найвищому рівні.

Термін ПСО (Public Service Obligation) визначається як зобов'язання, покладене на організацію, що становить загальносуспільний інтерес. Тож, у розумінні приватних виробників енергії в Україні і свідомих громадян, платників податків, загальносуспільний інтерес полягає точно не у постійній реанімації хворої енергосистеми відчайдушними і непродуманими діями. Нам потрібні правила гри, які не міняються роками!

Необхідно вже зараз скасувати цінові обмеження (прайс кепи) в Україні і дозволити імпорт за ринковими цінами без ПСО. Це ж дасть стимул розвитку систем накопичення. Необхідно гарантувати незмінність правил на ринку протягом тривалого періоду, а не міняти їх щомісяця. Треба максимально роздержавити корумповані енерго генеруючі компанії, провести міжнародний аудит їх закупівель і сформувати Наглядові ради. Треба зупинити спіраль накопичення боргів у енергетиці, яка неминуче призведе до розвалу енергосистеми.

Бо історія з регулюванням цін на дизель і бензин минулого року – нічого не навчила...

P.S. Буквально завтра регулятор НКРЕКП планує зменшити системному оператору НЕК Укренерго тариф на передачу енергії на наступний рік. Саме той тариф з якого оплачуються і сама послуга передачі і вищевказані ПСО. Ще раз, для усвідомлення. Вони одночасно планують зменшити тариф, який і так занизький, бо на ринку мільярди і мільярди боргів і ОДНОЧАСНО хочуть покласти на цю ж компанію НОВІ ДОДАТКОВІ величезні фінансові зобов'язання по імпортному ПСО.

Як не згадати старий жарт. Аби корова більше давала молока і менше їла трави – треба її частіше доїти і рідше годувати. А те, що вона здохне незабаром, здається, нікого не хвилює...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Копаємо собі могилу глибше.

Мало нам енергетичного терору від рашистів – власні чиновники час від часу наносять шкоди більше за ворожі ракети і дрони. Прочитав щойно проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на імпортерів електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану"...

Памʼяті Олексія Хабатюка

Зранку дізнався про смерть на фронті свого колеги по енергетичній галузі і доброго надійного друга Олексія Хабатюка... Олексій був публічною людиною, непересічним фінансовим аналітиком та енергетичним експертом, тисячі читали його...

Помста корупціонерів, або як відволікти увагу і продовжувати рекет у Києві.

Минулого тижня Київрада проголосувала за виделення в оренду моїй компанії земельної ділянки розміром 1.28 га за адресою Оболонська набережна, 18...

Енергетики заздрять. Або трохи hate speech про енергетичний фронт.

Після чотирьох років при владі Президент Зеленський вирішив стати головним борцем із корупцією. Як не вітати таке бажання?! З багатьма колегами по галузі обговорювали останні події і щиро заздримо – коли ж час дійде до державної енергетики...

Злочин Уряду, гріх Президента, трагедія України.

У кожної людини є свої улюблені й ненависні справи. Я, наприклад, бізнесмен за професією, економіст за освітою, але дуже не люблю торгуватися...

(Не) все так однозначно...

Ця фраза давно перетворилася на мем. Історія є суспільною наукою і часто ми досліджуємо її за свідченнями безпосередніх учасників подій. Суб'єктивний фактор ніхто не в силах скасувати і кожен, хто пише мемуари, звіти, рапорти тощо – потроху прикрашає свою позицію і дискредитує опонентів...